Нужна ли шенгенская виза если лететь в финляндию? ​

ответ:

объяснение:

да. нужна

Відповідь:

Харчова промисловість у менш розвинених країнах повторює тенденції розвитку, характерні для високорозвинених країн. Зростає виробництво напівфабрикатів через збільшення статків населення, яке не бажає витрачати свій час на тривалий процес первинної підготовки їжі. Саме ці виробництва сьогодні є лідерами в її розвитку у світі. Проте це призводить до збіднення різноманіття страв та їхньої стандартизації, що суттєво впливає на якість продуктів харчування. У багатьох країнах світу набув розвитку рух за здоровий б життя, що зумовлює скорочення споживання та виробництва таких традиційних виробництв у харчовій промисловості, як виноробство й цукрова промисловість.

Найбільші регіони сучасної харчової промисловості — Європа та Північна Америка мають складну структуру. При цьому значну частину сировини вони імпортують з усього світу. Водночас низка традиційних видів виробництва харчової промислової, такі як м’ясна промисловість Данії, маслоробна Нідерландів, виноробна Франції, працюють винятково на місцевій сировині. При цьому вони вивозять за кордон значну частину виробленої продукції, знану в усьому світі завдяки її високій якості та смаковим властивостям. З імпортної сировини у країнах Європи виробляють каву, шоколад та багато інших продуктів харчування.

У США й Канаді, які володіють величезними ресурсами для виробництва сільськогосподарської продукції, харчова промисловість розвивається переважно на місцевій сировині. Водночас вони завозять значну частину продуктів харчування з інших країн світу, наприклад банани.

У більшості країн, що розвиваються, промислову переробку проходить незначна частина сільськогосподарської продукції. Високий рівень розвитку харчової промисловості є в небагатьох країнах, що розвиваються: Аргентині, Бразилії, Уругваї, Індії тощо. В інших країнах є тільки первинні стадії переробки, часто — не промислової, а ручної, завершальні стадії розташовано в розвинених країнах світу.

Пояснення:

В основі обох материків лежать давні докембрійські платформи. Хвиляста поверхня фундаменту Північноамериканської платформи сприяла формуванню різних за висотою рівнин. На північному сході як Північної, так і Південної Америки фундаменти платформ виходять на поверхню, утворюючи щити, на яких сформувалися височини. Південно-східна частина фундаментів платформ обох материків перекрита потужною товщею осадових відкладів. Найбільша область мезозойської та альпійської складчастості виникла на заході материків внаслідок руху Тихоокеанської літосферної плити назустріч Північноамериканській та Південноамериканській літосферним плитам. Саме тут підносяться у Північній Америці Кордильєри— одна з найвеличніших гірських систем, а в Південній Америці — Анди. На відміну від Південної Америки, на сході Північної Америки є область каледонської та герцинської складчастості, на якій розташовані старі невисокі гори Аппалачі. Навколо Мексиканської затоки утворилася молода платформа палеозойського віку.