Река замбезия охарактеризовать по плану

1).  1) замбези протекает в юго-восточной часте африки.  2) река берёт своё начало в местности чёрных болот на северо-западе замбии, среди покрытых лесом холмов высотой, приблизительно 1 500 метров над уровнем моря. в окрестностях истока водораздел выражен неявно, но все же две речные системы не соединены.  впадает она в индийский океан.  3) после течения на юго-запад приблизительно через 240 км, река поворачивает на юг, где в неё многочисленные притоки.  4) с высоты в 1500 м над уровнем моря у истока через 350 км река понижается приблизительно до 1100 м до водопада виктория. на этом участке река равнинная скорость течения не велика. в средней части река стремительно течёт через ущелье, преодолевая многочисленные пороги и стремнины, которые тянутся на расстоянии 240 км от водопада виктория. на этом участке урез воды понижается на 250 метров.  в низовьях реки много мелей, но русло судоходно.  5) главный источник питания - подземные воды, а так же многочисленные притоки, осадки (среднегодовое количество осадков — 600 мм).  6) климат — мягкий экваториальный. различаются три сезона: холодный и сухой, жаркий и сухой, теплый и влажный

Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. утворення більшої частини с. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . у зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. тектонічні цикли ) формування с. о. переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: каледонії с. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие с. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські с. о. (у юрі і початку мела), альпійські с. о. (в кінці крейди і кайнозої). ряд с. о. утворився в докембрії (див. докембрійські епохи складчастості ) . окрім складок, с. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. деяка частина с. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (донбас).платформа  — давня стійка вирівняна ділянка літосфери, яка лежить у центрі літосферної

плити. у рельєфі їй відповідає рівнина.

як відомо,  земна кора  – це верхній шар нашої планети. разом з верхньою частиною мантії вона утворює  літосферу  – тверду оболонку землі. розрізняють два головні типи земної кори.материкова земна кора  складається з трьох шарів (осадового, гранітного, базальтового).  океанічна земна кора  утворена лише двома шарами (осадовим і базальтовим) і дуже тонка. такий тип кори є лише під западинами океанів.

учені вважають, що спочатку на нашій планеті утворилася земна кора океанічного типу. під впливом процесів, що відбуваються в надрах землі, вона потовщувалася і на її поверхні утворилися складки – гірські ділянки. протягом мільярдів років земна кора зазнавала тривалих змін: розламувалася на велетенські скиби, прогиналася западинами, вигиналася горами, поки не набула сучасного вигляду.