На территории каких субъектов федерации буддизм получил широкое распространение? ответ запишите в виде последовательности букв в алфавитном порядке. а) республика чувашия б) республика калмыкия в) республика бурятия г) республика дагестан д) республика адыгея

Калмыкия и бурятия, в остальных мусульмане

Народився в с. Денеші Трояновської волості Волинської губернії (тепер Житомирська обл.) у бідній селянській родині. Здобувши початкову освіту у двокласній міністерській школі, далі навчався в тру¬довій школі І ступеня. Після закінчення 1924 р. природничо-географічно¬го факультету Житомирського інституту народної освіти був направлений до аспірантури Інституту геологічних наук ВУАН зі спеціальності пале¬онтологія та стратиграфія. Закінчивши аспірантуру 1929 року, представив до розгляду нау¬кову працю "Каспійські відкладення на північно-східному узбережжі Азовського моря" й отримав звання наукового співробітника. З 1930 по 1934 рр. обіймав посаду старшого наукового співробітника Інституту гео¬логічних наук ВУАН.

У березні 1938 був необґрунтовано заарештований органами НКВС: звинувачувався у причетності до контрреволюційної організації. Через кілька місяців справу було припинено у зв’язку з відсутністю доказів провини.

В університеті В. Г. Бондарчук працював спочатку доцентом, згодом – професором, завідувачем кафедри загальної геології (1935–1941), заступни¬ком декана геолого-географічного факультету) (1935–1941). У червні 1941 призначений проректором КДУ з навчальної роботи. 1938 р. захистив канди¬датську дисертацію "Четвертинні відкладення УРСР", а в лютому 1941 – докторську дисертацію "Геологічний розвиток рельєфу УРСР". Затвердже¬ний у званні доктора геолого-мінералогічних наук 14 червня 1941.

На початку Великої Вітчизняної війни призначений ректором Київсь¬кого державного університету (із 7 липня 1941 до евакуації університе¬ту в Харків). З 26 жовтня 1941 по 1 лютого 1944 проводив наукову ро¬боту в Інституті геології Узбецького філіалу Академії наук СРСР на по¬саді професора, керував відділом рудних корисних копалин. Після повер-нення університету до Києва В. Г. Бондарчук продовжував працювати в ньому (з червня 1944) професором, завідував кафедрою загальної гео¬логії, був проректором із навчальної роботи. Із 7 серпня 1944 по 15 лис¬топада 1951 обіймав посаду ректора (затверджений на посаді Народним комісаріатом освіти УРСР 15 серпня 1944). Організував велику роботу з відбудови зруйнованих фашистами навчальних корпусів, гуртожитків, лабораторій, сприяв відновленню й зміцненню матеріальної бази універ¬ситету.

Помер В. Г. Бондарчук 27 лютого 1993 у Києві й похований на Бай¬ковому цвинтарі.

Поверхность казахстана — равнинная. центральная часть страны занята казахским мелкосопочником, восточная окраина казахстана занята горами (10%) — рудный алтай, тар-багатай, джунгарский алатау и северные хребты тянь-шаня. климат казахстана резко континентальный и для большей части страны засушливый. на севере выпадает около 300 мм, в центре и на юге — до 100 мм, в горах — до 1500 мм. многоводные реки казахстана — иртыш, урал, сырдарья, или, тобол и др. протекают по его окраине. много в стране бессточных соленых озер (, алаколь, тенгиз и пресные озера — зайсан, маркаколь. источником питьевой воды служат колодцы. построены каналы — иртыш-караганда, волга-урал. страна располагает большими запасами подземных вод, которые размещаются в тектонических прогибах тургая, центрального казахстана, северного прикаспия и турана. высокогорья алтая, джунгарского алатау, тянь-шаня — центры горного оледенения (1500 ледников). существует проблема водообеспечения. север казахстана занят черноземной степью (с островками березовых рощ — колки), к югу она переходит в сухую степь с каштановыми почвами. центральная полоса — полупустыня с бурыми почвами и пятнами солончаков, южнее -песчаные пустыни, глинистые, каменистые почвы.