Ты с соседом по парте отправляешься в полет. место старта-родная школа. один из вас будет пилотом: другой выбирает направление полета и записывает его в таблицу. другой записывает название материка или океана под крылом! ( направление полета; материк или океан как это правельно сделать

Направление полёта материк

Объяснение:

Среди́нно-Атланти́ческий хребе́т — крупный срединно-океанический хребет, область расхождения тектонических плит, расположенная на дне Атлантического океана. Разделяет Северо-Американскую и Евразийскую плиты в северной Атлантике и Африканскую плиту от Южно-Американской в южной Атлантике. Начинается от хребта Гаккеля к северо-востоку от Гренландии и тянется до тройного сочленения Буве на юге Атлантики. Некоторые части Срединно-Атлантического хребта возвышаются над уровнем моря, например остров Исландия.

Содержание

1 Открытие

2 Составные части хребта

3 Острова на Срединно-Атлантическом хребте

4 Геология

5 Примечания

6 Литература

7 Ссылки

Открытие

Существование хребта под Атлантическим океаном впервые предположил Мэтью Фонтейн Мори в 1850 году. Обнаружен хребет был в 1872 году учёными экспедиции на корабле «Челленджер», которые изучали возможные пути прокладки Трансатлантического телеграфного кабеля.[1] Подтверждение существования подводной горной цепи было получено в 1925 году в результате сонарных исследований.[2]

Картографирование дна мирового океана в 1950 году выявило сейсмическую активность центральных областей хребта. Было обнаружено, что Срединно-Атлантический хребет является частью протяжённой системы срединно-океанических хребтов длиной 40 тысяч км. Это открытие привело к возникновению теории о спрединге морского дна и общему признанию теории дрейфа материков Альфреда Вегенера.

Составные части хребта

Общая длина Срединно-Атлантического хребта составляет более 18 тыс. км. Названия отдельных участков:

хребет Книповича (от 81° до 73° с. ш.) — в Норвежско-Гренландском бассейне

хребет Мона

Исландско-Янмайенский хребет

хребет Рейкьянес (до 52° с. ш.) — к югу от Исландии

Северо-Атлантический хребет — расположен между разломами Рейкьянес (около 52° с. ш.) и Чейн (близ экватора). Протяжённость до 8,2 тыс. км, максимальная ширина до 1500 км. Рассечён многочисленными поперечными разломами.

Южно-Атлантический хребет — находится южнее разлома Чейн. Глубина над хребтом от 1800 до 3400 м. Тянется на юг 10,5 тыс. км, в районе острова Буве (около 55° ю. ш.) отклоняется в широтном направлении, переходя в Африканско-Антарктический хребет. На хребте расположено несколько подводных вулканов, отдельные вершины которых образуют вулканические острова.

Острова на Срединно-Атлантическом хребте

Острова перечислены с севера на юг с их наиболее высокими точками и координатами.

Северо-Атлантический хребет:

Ян-Майен — Беренберг (гора короля Хокона VII), 2277 м (71°06′ с. ш. 8°12′ з. д.HGЯO)

Исландия — Хваннадальсхнукюр, 2109,6 м (64°01′ с. ш. 16°41′ з. д.HGЯO)

Азорские острова — гора Пику на острове Пику, 2351 м, (38°28′09″ с. ш. 28°24′03″ з. д.HGЯO)

Бермуды — Таун-Хилл на Мэйн-Айленд, 76 м (32°15′10″ с. ш. 64°50′04″ з. д.HGЯO). Бермудские острова были сформированы на хребте, но сейчас расположены значительно западнее.

Сан-Паулу — юго-восточная скала, 22,5 м (00°55′08″ с. ш. 29°20′35″ з. д.HGЯO)

Южно-Атлантический хребет:

Остров Вознесения — пик Грин-Маунтин, 859 м (7°57′04″ ю. ш. 14°20′48″ з. д.HGЯO)

Остров Святой Елены (15°57′16″ ю. ш. 5°41′36″ з. д.HGЯO)

Тристан-да-Кунья — Куин-Мэри, 2062 м (37°05′ ю. ш. 12°17′ з. д.HGЯO)

Остров Гоф — Эдинборо, 909 м (40°20′ ю. ш. 10°00′ з. д.HGЯO)

Остров Буве — Улавтоппен, 780 м (54°24′ ю. ш. 03°21′ в. д.HGЯO)

Геология

Общее описание океанических хребтов можно найти в статьях Срединно-океанический хребет и Спрединг

Область расхождения плит, в которой находится Срединно-Атлантический хребет, сформировалась в триасовый период.

Хребет разбит поперечными разломами на смещённые (до 300—600 км) относительно друг друга сегменты. Исследования рифтовой зоны показали, что геологический разрез хребта состоит из двух комплексов: верхнего, толеитовых базальтов с карбонатных осадочных пород, и нижнего — из амфиболитов и офиолитов.

Точна кількість релігій, які існують нині у світі, невідома. Їх кількість налічується від 400 до 5 000, в залежності від підходу автора до визначення релігії. Як повідомляють "Аргументи і факти", релігії поділяють за кількістю богів, яким поклоняються послідовники: віра в безліч богів - політеїзм, а в одного бога - монотеїзм. Одна з найбільш популярних класифікацій релігій - їх поділ на світові, регіональні та місцеві. Світові вірування об'єднують людей незалежно від їх національності, мови, громадянства. Такі релігії набули поширення на всіх континентах і в більшості країн світу, об'єднуючи великі спільноти послідовників. Згідно з російською релігієзнавчою традицією, до світових релігій відносять християнство, іслам і буддизм. Національні релігії, навпаки, поширені переважно в межах однієї держави і мають послідовників серед представників однієї нації. Виникнення таких релігій нерозривно пов'язано з самою історією держави чи нації і процесом їх становлення. Найбільшою за кількістю послідовників національною релігією є індуїзм, його сповідують понад 90% індусів. У Китаї поширені конфуціанство й даосизм. Одними з найдавніших регіональних вірувань вважаються синтоїзм, поширений в Японії, й іудаїзм, більша частина послідовників якого живе в Ізраїлі, США та Канаді. Місцеві релігії сповідують жителі певних географічних регіонів або представники окремих етнічних груп. Серед них, наприклад, вірування індійських племен і народів - груп корінного населення Латинської Америки, традиційні африканські релігії різних племен, релігія австралійських аборигенів. АиФ.ги проконсультувалися з релігієзнавцем, керівником центру з вивчення проблем релігії та суспільства Інституту Європи РАН Романом Лукіним і представляють древо релігій. До нього увійшли світові, регіональні та місцеві релігії з роз'ясненням того, хто стояв біля їх витоків, де вони зародилися, кому поклоняються прихильники цих релігій, як вони це висловлюють і т. д. Також в інфографіці представлена актуальна статистика релігійного складу населення планети Земля.

(Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/m/religinossociety/2179571-derevo-religiy-svitu-infografika.html )