Как вы думаете в каком море солености воды будет выше : в карском или баренцевом черном или средиземном ? свой ответ аргументируйте

Соленость измеряется в промилле (сколько грамм соли на 1 кг воды) . но вот у морей показатель солености весьма различный. черное море — 17 промилле средиземное — 39 карское: . в желоба проникают более тёплые воды из баренцева моря, поэтому на глубинах 150—200 метров в них обнаруживается слой с температурой воды до 2,5 °c и солёностью 35 промилле. баренцево: солёность поверхностного слоя воды в открытом море в течение года составляет на юго-западе 34,7—35,0‰, на востоке 33,0—34,0 ‰, на севере 32,0—33,0 ‰. в прибрежной полосе моря весной и летом солёность понижается до 30—32 ‰, к концу зимы возрастает до 34,0—34,5 ‰.

Нерудні корисні копалини є найрізноманітнішою та найпоширенішою групою копалин. запаси деяких з них наприклад пісків чи глин, практично необмежені. одна й та сама порода може бути використана у різних галузях. так вапняк є сировиною для виробництва соди, вапна,  цементу, добавкою для  металургійного виробництва, матеріалом для виготовлення щебеню, вапнування грунтів тощо. кухонна сіль використовується як у харчовій, так і в хімічній промисловості, а з піску виробляють цеглу, скло, застосовують його в будівництві.

Сріблясто-білі метали широкого застосування. саме такий колір мають уран, титан, нікель та алюміній. усі вони надзвичайно корисні в різних галузях людської діяльності. наприклад, уран і його сполуки застосовують як ядерне паливо на атомних електростанціях. титан дає змогу отримувати речовини, з яких виробляють білила і гуму, штучне волокно і синтетичний каучук для шин тощо. нікель використовують для виробництва так званої легованої сталі, що є міцнішою і стійкішою до зношування. алюміній за масштабами застосування посідає друге місце після заліза та його сплавів. з цього легкого металу виробляють дріт і фольгу, будівельні конструкції та деталі літаків, його застосовують у суднобудуванні й космічній техніці. ртуть відома людству з давнини. її вміли отримувати ще в v ст. до н.е. у межиріччі. як використовувати руду ртуті (кіновар), описано в документах давнього китаю. до народження сучасної хімії ртуть вважали складовою частиною всіх металів, , що її можна перетворити на золото. лише в xx ст. фізики з’ясували, що під час ядерної реакції атоми ртуті дійсно перетворюються на атоми золота. проте такий спосіб отримання золота надто дорогий. нині ртуть застосовують у медицині, в електротехнічній та гірничій промисловості, у приладобудуванні та металургії тощо.