Примеры влияния зональности на жизнь и привычки людей

Взоне степей почва и климат благоприятны для земледелия, поэтому люди занимаются выращиванием различных культур. в зоне тундры суровый климат, слаборазвитые почвы (тундрово-глеевые) . растениеводство не возможно. поэтому занимаются разведением оленей, охотой. также зональность влияет на одежду, питание, материалы для строительства.

Во-первых, геологическим строеним. формирование уральских гор закончилось 200 млн. лет назад, а кавказа 24 млн. лет назад.  во-вторых, полезными ископаемыми. из 55 видов важнейших полезных ископаемых, которые разрабатывались в , на урале представлено 48. на кавказе, кроме нефти мало что слышал.  в-третьих, высотой. кавказ значительно выше уральских гор.  в-четвертых, на урале значительно больше озер и они намного красивее, чем, к примеру, севан на кавказе.  в-пятых, население. без комментариев  ну а общее у них одно - обе эти горные системы являются границей между европой и азией.

Відомо, що пояснити шлях за до малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.

Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за до умовних знаків називають географічною картою.

На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».

У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].

М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.

Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].

Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за до карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.

Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись. лол