Найвища в україні метеостанція розташована в українських карпатах на схилі гори пожижевська.на вершині горни(1820 м) барометр показує 578 мм рт. ст. а на станції 605 мм рт. ст. обчисліть на якій висоті розташована метеостанція

1) 605-578=27(різниця у тиску) 2)27*10,5=283,5(м)(ця ж різниця у метрах) 3)1820-283,5= 1536,5(м)

Антропогенний ландшафт — це різні форми прояву людської діяльності в ландшафті, які поділяються на дві групи:

Типи використання земель чи угіддя (пасовища, плантації, сади);
Інженерні комплекси (мало — та багатоповерхові споруди чи цілі міста, дороги).
Від того, що до кожного них ми додамо слово ландшафт, тобто перейменуємо населені пункти в системні ландшафти, чи назвемо поле гороху гороховим ландшафтом, ні наука ні практика нічого не виграють.

Не на користь йдуть і пропозиції відмовитися від загальноприйнятих назв ландшафтних зон (лісостеп, степ) і віднині вважати степову зону польовою, лісостепову — пасовищною. Пропонують передати вивчення природних зон палеогеографії, ніби в зоні мусонних тропіків через вирубку лісів припинилася мусонна циркуляція атмосфери, змінився потік сонячної радіації, зник характерний режим зволоження чи стерлися з лиця землі гірські хребти з їх висотними поясами.

У антропогенному ландшафтознавстві частіше справа не йде далі констатацій зовнішніх проявів людської діяльності в ландшафтознавстві. Цей напрямок не дає відповіді на різні принципові питання, наприклад: чи може людина створити новий ландшафт і чи достатньо для цього змінити будь–який його компонент? Яке місце антропогенних та техногенних новоутворень в ландшафті; чи є вони чимось зовнішнім, чи можуть розглядатися як його компоненти чи являють самостійні системи чи утворюють системи нового типу разом з природною основою і наскільки вони стійкі? Як людина змінює структуру та функції ландшафту, наскільки ці зміни необоротні? Яким динамічним змінам підлягає ландшафт у результаті людського впливу?

На всі ці питання не зараз не можна дати вичерпну відповідь, але потрібно почати з аналізу результатів вчених, які працювали і працюють з проблемою впливу людини на ландшафти [20, с.38-44].

Для вивчення антропогенних впливів на ландшафти використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно–екологічний підходи, а також принципи оптимізації природного середовища. Дослідження антропогенного навантаження та трансформацій геосистем потребує визначення основних термінів та понять.

Вплив на довкілля — вилучення з довкілля або привнесення в нього речовин, енергії, тепла, інформації, в результаті чого відбувається зміна компонентів, характеристик, параметрів довкілля, викликаних діяльністю людини.

Наслідки впливу — як позитивні так і негативні дії, що відбуваються у результаті змін компонентів довкілля, що відчувають вплив діяльності людини і впливають на функціонування технічних об'єктів, умови життя та діяльності населення, функціонування інших геосистем.

Внаслідок господарської діяльності людини особливо значних змін зазнали природні ландшафти Європи. На сьогодні європейські ліси вкривають близько 312 млн га, понад половина з них — це ліси штучного плантаційного походження. Процес скорочення площ європейських лісів триває. Зберігається реальна загроза, що крупні масиви незайманої європейської тайги будуть розчленовані та знищені в найближчі десятиліття. У минулі століття у хвойних лісах півночі Європи було багато різноманітної дичини і відповідно хижаків: вовків, бурих ведмедів, росомах, рисі, які тепер залишилися лише на охоронних територіях. На диких кабанів, козуль, зубрів, оленів полювали протягом століть. Останній тур був убитий у першій половині XVII ст. Неодноразово на межі повного знищення опинялися зубри. Тепер рідко трапляються норки, лісові куниці, горностаї.

У зв'язку з винищуванням лісів І розширенням площ посівів змінилися умови життя багатьох тварин. У райони колишніх лісових в почали проникати степові тварини, переважно дрібні гризуни, які завдають шкоди посівам. У зв'язку з осушенням боліт і забрудненням водойм скоротилася кількість водоплавних птахів.

В Азії, незважаючи на те, що ліси займають тут величезн проблема їх зникнення також актуальна. Мусонні ліси, які колись вкривали рівнини й гори, збереглися лише окремими острівцями. Вторгнення людини у вологі екваторіальні ліси ще недавно обмежувалося узбережжями морів і долинами річок. Але зараз їх територію освоюють швидкими темпами. За таких темпів вирубки вчені пророкують зникнення лісів протягом найближчих 50 років.

Не уникли змін й інші природні комплекси. Розорано близько 90% степових в. Негативними прикладами «перевикористання» територій із сухим кліматом стала поява антропогенних пустель.

Господарська діяльність активно ться й у північні райони материка — лісотундру та тундру. Виявлення та освоєння потужних родовищ нафти, природного газу, руд кольорових металів призводить до пересування важкої техніки, яка продавлює тонкий шар грунту до мерзлоти. Це стає причиною активного танення мерзлих порід. Сліди гусеничних тракторів спотворюють тундру та не заростають десятиліттями.