Объясните , почему при почти одинаковом количестве осадков в тундре-болота, а в степи -засухи и солончаки

Втундре количество солнечной радиации на много ниже чем в степи, поэтому влага испаряется медленно.

Т,к разная температура,а значит и испаряемость

2. структура ічної науки

ще в античні часи в ії проявились два напрями: землезнавство і країнознавство. а найважливішою справою ії протягом століть було складання та уточнення карт.

ія – це система природничих (фізико-ічних) і суспільних (економіко-ічних) наук, що вивчають ічну оболонку землі, природні і виробничі територіальні комплекси, їх компоненти і взаємозв'язок між ними. є й інші визначення ії. наприклад, ія вивчає ічну оболонку землі в процесі її антропогенної еволюції.

зародившись ще в античні часи, ія розвивалась, міцніла, диференціювалась. вона знала і періоди блискучих досягнень і часи застою.

сучасна ія – це система наук. за влучним висловом ю.г.саушкіна (1980) ічна наука – могутній стовбур з багатст­вом гілок, що утворюють пишну крону, таке дерево життєстійке, але якщо відімруть гілки і ічна наука не буде мати галузей, що диференціювались, то і стовбур (єдина ія) засохне; якщо замість могутнього дерева те ж місце займуть невеликі деревця і кущі, що утворюють чагарник (геоморфологія, кліматологія, економічна ія і т. то такий чагарник не замінить гіллястого дерева, приречений на поступове виродження. отже ія єдина. її не можна розривати на частини, відносячи фізичну ію до природничих, а економічну і соціальну – до суспільних наук. ідеї єдиної ії закладені ще м.м.баранським розвивались в.о.анучиним та іншими. більшість вчених сходяться на тому, що ія не є ні суспільною ні природничою наукою. ічна наука намагається досліджувати зв'язки явищ та процесів у просторі і часі, їх інтерпретації.

на сьогодні ія утворює систему, куди ввійшли самостійні науки: фізична ія, економічна і соціальна ія, картографія, медична ія, військова ія.

фізична ія поділяється на такі частини наук: загальне землезнавство, ландшафтознавство, регіональна фізична ія.

економічна і соціальна ія поділяється на такі частини: загальна економічна і соціальна ія, політична ія, регіональна політична і економічна ія. деякі з цих частин наук поділяються на окремі галузеві науки. так, загальне земле­знавство і регіональна фізична ія поділяються на: геоморфо­логію, метеорологію, кліматологію, гідрологію суші, ію грунтів, ію рослин, ію.

загальна економічна і соціальна ія і регіональна економічна і соціальна ія поділяються на: ію населених пунктів, ію сільського господарства або окремих його галузей, ію транспорту. крім наук ічних розвиваються і такі, що виникли на стику ії та інших наук, наприклад, геоморфологія, біія та ін.

об'єктом вивчення фізичної ії є ічна оболонка, а предметом вивчення – взаємозв'язки між окремими компонентами ічної оболонки землі.

ічна оболонка – це матеріальна система, що складається з функціонально взаємозв'язаних між собою окремих оболонок тобто літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери. основні властивості ічної оболонки – цілісність, ритмічність, зональність.

предметом вивчення економічної ії є територіальні системи продуктивних сил, територіальні системи сфер обслуговування, науки і культури. до першої групи систем входять, наприклад, країни, економічні райони, системи розселення, міста, транспортні системи та вузли. економіко-ічні дослідження вимагають історико-просторового підходу, вивчення зв'язків і явищ. при розгляді територіальних соціально-економічних систем необхідний зв'язок із ічним середовищем, знання перспектив розвитку систем, прогноз. економічна ія тісно пов'язана з історією, економікою, філософією, технікою, соціологією та іншими науками. отже, економічна ія хоч і має свій об'єкт і методи досліджень не може успішно розвиватись без взаємозв'язків з іншими науками, насамперед ічними

Недра урала необыкновенно богаты, что связано с интенсивными магматическими процессами в прошлом, а также с метаморфизмом горных пород. в центре урала обнаружены древние докембрийские отложения. с ними связаны запасы драгоценных и поделочных камней. восточные склоны урала богаты черных и цветных металлов. во многих местах гор имеются месторождения асбеста. на западных склонах добывают калийные соли, гипс, известняки, алмазы. углем уральские горы сравнительно бедны. климат урала определяется его положением среди равнин евразии, небольшой высотой и шириной гор. огромная протяженность урала с севера на юг приводит к возникновению климатических контрастов. средняя температура июля на севере +6-8°с, а на юге +20-22°с. зимой различия температур не столь контрастны: — 16°с на юге и — 20°с на севере. осадки на западных и восточных склонах в разном количестве: на западном склоне — до 1000 мм, а на восточном — всего 450 мм. это объясняется тем, что западные ветры несут осадки с атлантического океана. на климат урала влияет также проникновение холодных масс с северного ледовитого океана и континентальных воздушных масс из центра материка. на урале расположены истоки печоры, камы, урала и левые притоки оби. озер на урале немного, котловины озер западного склона связаны с карстовыми процессами, а на восточном склоне чаще всего имеют тектоническое происхождение. огромная протяженность урала с севера на юг создает существенные различия в природе гор в зависимости от широты, осложненные высотной поясностью. в структуре высотной поясности урала наибольшие площади занимает горно-лесной пояс, который представлен хвойными лесами на горно-подзолистых и дерново-подзолистых почвах. эти леса отделяются от горных тундр, покрывающих вершины гор, полосой лиственничного, березового редколесья и отдельными пятнами лугов. лесные ресурсы относятся к богатствам урала, особенно северного. его леса богаты пушниной. агроклиматические ресурсы позволяют развивать здесь земледелие, поэтому большие площади среднего и южного урала распаханы. кормовые ресурсы горных лугов благоприятствуют развитию животноводства. в результате хозяйственной деятельности сильно изменилась природа урала, особенно среднего и южного. значительно пострадали леса, так как их тогда, когда металлургия урала развивалась на древесном угле. изменился состав лесного массива: все больше и больше места занимают березовые и березово-сосновые леса. многие реки загрязнены промышленными стоками, а в крупных городах ощущается недостаток чистой воды для бытовых нужд населения, поэтому проблема водоснабжения — одна из важнейших в этом регионе. почвенные ресурсы богаты только в южной части урала.