Почему в антарктиде самые низкие температуры за

Над ней озоновые дыры и она находится вище над рівнем моря

Рідну Батьківщину в усі віки порівнювали з матір'ю, бо нема нічого найдорожчого в людини, як мати й рідна земля. Окрема людина невіддільна від народу, а народ невіддільний від Батьківщини: у цьому сила народу і міць його, невмирущість і безсмертя

Объяснение: Правила чергування у – в, і – й

В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах.

У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

між приголосними

на початку речення перед приголосним

після паузи, що на письмі позначена комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним

якщо наступне слово починаеться на в, ф або на сполучення літер льв, св, тв, хв і под.

В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних:

між голосними

на початку речення перед голосним

після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, хв і под.)

У – В не чергуються:

Якщо зміст слова зміниться (вправа - управа)

у власних іменах і в словах іншомовного походження

І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важкого для вимови:

після приголосного або паузи

на початку речення

Й уживається, щоб уникнути збігу голосних:

між голосними

після голосного перед приголосним

І – Й не чергуються:

при зіставленні понять

перед словом, що починається на й, є, і, ю, я

після паузи

Загальний опис

Розрізняють піщані, кам'янисті, глинисті та солончакові пустелі. Окремо виділяють снігові пустелі в Антарктиді та Арктиці. Найвідоміша кам'яниста пустеля світу — Сахара, що займає всю північну частину африканського континенту. Близькі до пустель так звані напівпустелі, які є перехідним типом ландшафту від пустелі до степів чи савани.

Характерним представником пустельною рослинності є кущові Лишайники

Рослинний покрив розріджений (відстань між сусідніми рослинами від декількох десятків сантиметрів до декількох метрів і більше) і покриває зазвичай менше 50 % поверхні; у надпосушливих умовах флора практично відсутня. До утворення пустель може призвести процес аридизації та спустелювання — складних кліматичних змін, що призводять до зниження зволоженості територій.

Сніжні пустелі в основному знаходяться за полярними колами і населені тваринами, стійкими до холоду.

Класифікація пустель

Чорна пустеля в Єгипті

Піщані дюни пустелі в області Тадрарт-Акакус на заході Лівії

Пустеля Внутрішньої Монголії

Залежно від характеру ґрунтів розрізняють декілька типів пустель:

піщані — на рихлих відкладеннях древньоалювіальних рівнин;

лесові — на лесових відкладеннях підгірних рівнин;

суглинні — на слабокарбонатних покривних суглинках рівнин;

глинисті — на низькогір'ях, складених соленосними мергелями і глинами;

глинисті такирові — на підгірних рівнинах і в стародавніх дельтах річок;

галечні та піщано-галечні — на гіпсованих плато і підгірних рівнинах;

щебнисті гіпсовані — на плато і молодих підгірних рівнинах;

кам'янисті — на низькогір'ях та дрібносопковиках;

солончакові — в засолених пониженнях рельєфу і вздовж морського узбережжя.

Утворення і поширення пустель

В основі формування, існування та розвитку пустель знаходиться нерівномірність розподілу тепла і вологи, а також географічна зональність планети.

Зональний розподіл температур і атмосферного тиску зумовлює специфіку циркуляції повітряних мас атмосфери і формування вітрів. Пасати, що переважають в екваторіально-тропічних широтах, визначають стійку стратифікацію атмосфери, перешкоджають вертикальним рухам повітряних потоків і пов'язаного з ними утворенню хмар і випаданню опадів. Хмарність вкрай незначна, в той час як приплив сонячної радіації найбільший, що призводить до крайньої сухості повітря (відносна вологість в літні місяці становить близько 30 %) і виключно високих річних температур. В субтропічному поясі величина сумарної сонячної радіації зменшується, але на материках розвиваються малорухомі депресії термічного походження, що викликають різку посушливість. Середня температура в літні місяці сягає +30 °C, максимальна — +50 °C. Найбільшою сухістю в даному поясі відрізняються міжгірні западини, де річна кількість опадів не перевищує 100—200 мм.

Рельєф

Формування рельєфу пустель відбувається під впливом вітрової та водної ерозії. Пустелям властивий ряд однотипних природних процесів, які є передумовами їх морфогенезу: ерозія, водна акумуляція, вивітрювання і еолові накопичення піщаних мас.

Під час стікання водотоків з крутих схилів на рівнинну місцевість, відбувається відкладення наносів біля підніжжя схилів і формування конусів виносу — віялоподібних скупчень наносів з вершиною, зверненою вгору по долині водотоку. Такі утворення широко поширені в пустелях Південного Заходу США. Близько розташовані конуси можуть зливатися між собою, утворюючи похилу підгірну рівнину, яка носить місцеву назву «бахада» (ісп. bajada — схил, спуск). Вода, що швидко стікає по схилах, розмиває поверхневі відкладення і створює промоїни та яри, часом утворюючи т. зв. бедленди. Такі форми, що утворюються на крутих схилах гір і столових височин, характерні для пустельних областей усього світу.

Фауна

Пустельна фауна різноманітна, але вона набагато бідніша, ніж фауна зон, багатих вологою, наприклад лісової фауни. Фауни різних пустельних біотопів розрізняються по складу і багатству. Найбагатша фауна закріплених пісків, особливо з деревною і чагарниковою рослинністю; найбідніша фауна голих рухомих пісків і широких кам'янистих (щебнистих) пустель. Умови існування в пустелях дуже суворі: довготривала відсутність води, сухість повітря, сильна інсоляція, зимові морози при дуже малому сніжному покрові або абсолютної його відсутності. Тому тут мешкають головним чином спеціалізовані форми (з пристосуваннями як морфо-фізіологічними, так і в і життя й поведінці).