Поиск результатов по фразе "многим известны картина к.е.маяковского "дети, бегущие от грозы" и стихотворение ф.и.тютчева "весеняя гроза".сопоставьте эти художественные произведения с описанием грозы как природного явления.что, по вашему мнению, наиболее точно удалось отращить художнику и поэту? "

Наиболее точнее удалось запечатлить  ф. и. тютчеву  грозу   . он практически такое  природное явление как  описал гроза и гром.

Средняя соленость мировогоокеана  – 35‰, это значит, что в 1 литре  воды  растворено 35 граммов солей и веществ. соленость океанических  вод  неодинакова, она зависит от климата (температуры, количества осадков), степени испарения, наличия рек, течений, связи водоема с основной частью  океана. водные массы  — это большие объемы воды, образующиеся в определенных частях океана и отличающиеся друг от друга температурой, соленостью, плотностью, прозрачностью, количеством кислорода и другими свойствами. в отличие от воздушных  масс, в них большое значение имеет вертикальная зональность. с океан - хранилище биологических, минеральных и энергетических ресурсов. биологические ресурсы (морские организмы) делятся на три группы: планктон, нектон и бентос. большую часть биомассы составляет планктон - группа мельчайших организмов: микроскопические водоросли, рачки, медузы, креветки, икра рыб, личинки беспозвоночных животных.    нектон - это группа организмов, которые самостоятельно и активно передвигаются в толще воды: рыбы, китообразные, плавающие моллюски, черепахи, ластоногие, кальмары.    к бентоса относятся организмы, живущие на дне водоемов: крабы, морские звезды, губки, коралловые полипы, водоросли, моллюски. богатыми и разнообразны минеральные богатства океана. под толщей морской воды в земной коре залегают залежи полезных ископаемых, в том числе руды металлов, нефть и природный газ

Більш глибокі товщі геологічних порід, що лежать між кристалічним і підчетвертинними ві, мають старший вік, різний породний склад. на рівнинній частині вони залягають майже горизонтально, але поколоті тектонічними тріщинами і можуть мати вертикальні зміщення. відклади четвертинного періоду(зображуються на спеціальних картах четвертинних відкладів) свідчать про процеси, які відбувалися тут протягом останнього геологічного періоду. четвертинний період був дуже контрастним за фізико-ічними умовами: кілька разів наступали тривалі похолодання, що потім змінювались тривалими потепліннями. періоди наступання холодів зледеніннями: на північній частині руської рівнини формувався льодовиковий покрив з кількакілометровою товщиною в центрі зледеніння (скандинавія) і поступовим потоншанням до периферії. льодовиковий покрив повільно просувався до півдня і у фазу максимального свого розвитку досягав львівської області. таким було так зване окське (назване у західній європі міндельським в альпах, краківським у  польщі  та ельстерським у  німеччині) зледеніння. його  відклади(валунні суглинки, піски, супіски, глини, окремі валуни кристалічних порід) зустрічаються у північно-західній та північній частинах львівської області. на решті частини області льодовик не поширювався. не залишилось також слідів зледеніння у карпатській частині львівської області. після окського зледеніння були ще новіші фази наступу льодовика з півночі, але території львівської області не досягав. натомість у межах області великі простори зайняті перевідкладеними (водними потоками) товщами суглинків і пісків. основний регіон їх поширення — рівнини західніше та східніше  розточчя  — пониження  малого полісся, особливо його центральна смуга, що має широтне простягання. цікаво, що в цій же смузі зустрічаються  дюни  (окремі чи цілі дюнні поля), які свідчать про наявність тут у давні часи сильних вітрів. дюнні горби досягають 15-20 метрової висоти. в наш час, здається, будь-яка  гірська порода  може вважатися корисною, бо для кожної з них знаходиться застосування. надра львівщини мають різні гірські породи і копалини. одні з них поширені майже повсюдно, інші зустрічаються в певних смугах, або зосереджені локально. не всі родовища корисних копалин розробляються, не всіх їх показують на картах корисних копалин. у розділі тектонічна будова знаходиться  карта корисних копалин львівської області. майже повсюдно у межах львівської області є  будівельні матеріали:   піски, пісковики, глини, вапняки, гіпс, мергель, цементна сировина. в межах поширення неогенових відкладів, де сформувалися відклади морських пісків, наявні родовища чистих кварцових пісків, придатних для виробництва скла. з неогеновими ві пов'язані також кар'єри, де видобувають глини (придатні для випалювання цегли) та вапняки, які використовують для випалювання вапна. в цій же смузі (неогенових відкладів) добувають цементну сировину. в межах гірської частини львівської області в кар'єрах добувають, в основному, камінь для будівництва доріг, а також менілітові сланці. львівщина досить багата на родовища  горючих корисних копалин.  у північній частині області розташований і активно розробляється  львівсько-волинський кам'яновугільний басейн. високоякісне вугілля розвідане у карівському родовищі. є невеликі родовища бурого вугілля (магерівське). у передкарпатті (в передгірному прогині) поширені нафтогазоносні пласти, з яких уже більше століття добувають нафту, газ,  озокерит. нафтові родовища (стрільбицьке, східницьке, дрогобицьке, стинавське, орів-уличнянське і ін.) зосереджені у внутрішній зоні  передкарпатського прогину  (ближче до карпат), а газові — хідновицьке, пинянське, опарське, угерське і дашавське родовища розташовані переважно у зовнішній смузі передкарпатського тектонічного прогину. великі поклади сірки (передкарпатський сірконосний басейн) та озокериту (борислав) роблять львівщину у цьому відношенні унікальною. важливе значення мають також значні поклади торфу, що і до ділянок долин рівнинних рік (дністра, солокії,  стиру, яричівки). давно відомими є  джерела мінеральних вод  (немирів, солуки, олесько, шкло,  любінь великий, трускавець, східниця,  моршин, розлуч і і що використовуються для лікувальних цілей та харчового споживання.