Какая проблема не характерна для поволжья: а) засуха б) избыточное увлажнение почвы в) водная эрозия г) ветровая эрозия

Избыточное увлажнение почвы

Землетрясения в россии  — на  территориироссии  землетрясения  бывают в горной местности, на месте стыка тектонических плит  —  кавказ,  алтай,  западная сибирь,  восточная сибирь,  камчатка.[1]большинство землетрясений в россии происходит в отдаленных малонаселенных районах, но те землетрясения, что происходят в населенной местности в среднем 5-6 раз в столетие уносят много человеческих жизней, разрушаются дома, поселки. так при  землетрясении  на  сахалине  в 1995  г. был полностью разрушен посёлок  нефтегорск. большинство землетрясений происходят на камчатке и курильских островах, иногда цунами. из-за  землетрясения  в тихом океане у побережья камчатки в 1952  г. образовалось  цунами, которое полностью разрушило город  северо-курильск. причины землетрясений землетрясения происходят из-за столкновения литосферных плит, так на кавказе  аравийская плита  движется на север на  евразийскую плиту. на камчатке  тихоокеанская плита  сталкивается с  евразийской плитой, также активность вулканов является одной из причин мелких подземных толчков, происходящих в непосредственной близости от вулкана или на нём самом.

Місцевий час

земля обертається навколо своєї осі і робить один повний оберт приблизно за добу – 24 години. у кожну мить доби однаковий час спостерігається у будь-якій точці одного й того самого меридіана. цей час прийнято називати місцевим часом. якщо змінюється довгота місця спостереження, змінюється й місцевий час. за одну годину земля повертається на 15° (360°: 24), тобто різниця в часі між пунктами, розташованими на одній паралелі й віддаленими один від одного на 15°, становить одну годину. наприклад, якщо в донецьку (близько 38° сх. д.) 12 година, то у самборі львівської області (близько 23° сх. д.) буде 11 година.чим більша відстань одного меридіана від іншого, тим більша різниця між ними в часі. коли в києві полудень, на протилежному боці земної кулі (на відстані 180° на захід або схід від києва) в цю мить буде північ.за римською міжнародною угодою 1883 р., за початковий меридіан для ічних довгот лічби прийнято  гринвіцький меридіан, який проходить через астрономічну обсерваторію в гринвічі поблизу лондона і має довготу 0°00'00". місцевий гринвіцький час, що відраховується від півночі, умовились називати  всесвітнім, або  світовим,  часом. різниця в градусах між довготою гринвіцького меридіана й довготою місцевого меридіана і становить різницю місцевого часу між цими меридіанами в один і той самий момент. наприклад, різниця між гринвічем і фастовом київської області становить 30°, або 2 годину. тож коли у гринвічі північ, у фастові у цей момент 2 година ночі, а в єкатеринбурзі (росія) – 4 година ночі, в якутську – 8 година ранку, а у петропавлівську-камчатському 11 година дня, майже обідній час.

поясний час

у практичній діяльності зручніше користуватися так званим поясним часом, який запропонував у 1878 р. канадський інженер с. флемінг. ідея с. флемінга полягає у тому, що вся поверхня земної кулі умовно поділена меридіанами на 24 годинні пояси, кожний шириною 15°. кожному з 24-х годинних поясів присвоюється відповідний номер від 0 (нульового) до 23-го. нульовим меридіаном є 24-й (мал. 4). у межах поясу один час – місцевий, визначений за середнім меридіаном цього поясу. час сусіднього поясу відрізняється на 1 годину. пояси відлічують від гринвіцького меридіана на схід, оскільки земля обертається із заходу на схід. номер поясу показує, на скільки годин час даного поясу відрізняється від гринвіцького (на схід від гринвіча час доби збільшується, на захід – зменшується). поясний час було схвалено на міжнародному астрономічному конгресі у 1884 р. з 1883 р. поясний час введено у сша і канаді, з 1924 р. – в україні.