Канада растительность и животный мир .почва. рельеф и полезные ископаемые . население и его хозяйственная деятельность . состав населения (основнве народы) хозяйственная деятельность и особенность быта. влияние хозяйственной деятельности населения на природу .

столиця

оттава

45°24′ пн. ш. 75°40′ зх. д.country h g o

найбільше місто

торонто

офіційні мови

ійська мова, французька мова

форма правління

конституційна монархія

- монарх

єлизавета ii

- генерал-губернатор

жулі пейєтт

- прем'єр-міністр

джастін трюдо

незалежність

канадська конфедерація

- британський північноамериканський акт

1 липня 1867

- канадський акт

17 квітня 1982

площа

- загалом

9 984 670 км² (2)

- внутр. води

8,92 %

населення

- оцінка 2018

37 067 011 (38)

- перепис 2016

35 151 728

- густота

3 92/км² (228)

ввп (пкс)

2018 р., оцінка

- повний

$1 847 мільярдів (15)

- на душу населення

$49 775 (20)

ввп (ном.)

2018 рік, оцінка

- повний

$1,798 трлн. (10)

- на душу населення

$48,466[1] (15)

ілр (2015)

green arrow up.svg 0,908 (дуже високий) (10)

валюта

канадський долар (cad)

часовий пояс

(utc-3,5 — 8)

- літній час

(utc-2,5 — 7)

коди iso 3166

can

домен

.ca

телефонний код

+1

wikimedia | © openstreetmap

територію, на якій тепер розташована канада, було заселено корінним населенням понад 25 тис. років тому. починаючи з 15-го століття, британські та французькі експедиції спершу досліджували, а потім одночасно заселяли атлантичне узбережжя країни. проте в 1763 році, після семи років війни, франція позбулася майже всіх своїх володінь у північній америці, включаючи канаду. у 1867 році, внаслідок об'єднання трьох британських північноамериканських колоній, канада сформувалася як федеральне утворення чотирьох провінцій у статусі британського домініону[3][4][5]. після цього відбулося територіальне розширення канади і здобуття нею статусу автономії від сполученого королівства відповідно до вестмінстерського статуту 1931 року. автономію було закріплено канадським актом 1982 року, котрим назавжди розірвано залишки правової залежності від британського парламенту.

канада є федерацією, що складається з десяти провінцій і трьох територій, за формою правління — конституційною (парламентарною) монархією, з королевою єлизаветою ii як головою держави. сама країна — багатокультурна й багатомовна: на федеральному рівні визнано дві державні мови — ійську та французьку. будучи технологічно й промислово розвиненою країною, канада має диверсифіковану економіку, яка в значній мірі базується на багатих природних ресурсах країни й на торгівлі, — у першу чергу зі сполученими штатами америки, з якими канада має давні й складні стосунки. канада є членом великої сімки, нато, британської співдружності, франкофонії і організації об'єднаних націй.

кана́да (. canada, мфа: [ˈkænədə], фр. canada, мфа: [kanaˈda]) — країна, що займає північну частину північної америки та майже половину площі континенту, простягаючись від атлантичного океану на сході до тихого океану на заході. це друга за площею країна світу[2] (9 976 140 км²), що поступається лише російській федерації. канада межує зі сполученими штатами америки на півдні та північному-заході та має морські кордони з францією (острови сен-п'єр і мікелон) і ґренландією (королівство данія).

Во-первых плодородие почвы зависит от растительного покрова, от климата, от количества осадков, от температуры.
Во-вторых в лесах травянистый покров незначительный, в отличие от густого ковра травы в степях.Каждый год этот густой ковёр отмирает и превращается в перегной, из которого и образуются чернозёмы.Чего не скажешь о лесной зоне, где преобладают подзолистые почвы.
В-третьих из-за высокой промывной в лесной зоне, все питательные вещества вымываются из почвы, чего не скажешь о степной зоне, так как здесь выпадает незначительное количество осадков.

Объяснение:

Звісно, повторне відкриття сили економіки стало неочікуваним лише з найбільш короткозорого й обмеженого погляду на історію. Системний економічний дисбаланс і привид продиктованої ринком реструктуризації давно відомі дослідникам пізньорадянського та пострадянського євразійського регіону. Починаючи зі стагнації пізньої брежнєвської епохи та до невдалої реструктуризації доби «перебудови», криз 1989—1991 років і потрясіння від азійської фінансової кризи 1997—1998 років, криза повторювалася і була добре задокументованим явищем на колишньому радянському просторі. Не менш важливим для істориків Радянського Союзу є те, що водночас економічна криза була постійною рисою й у так званому Першому світі[1].