Индия - страна с большим количеством объектов культурного наследия, богатой духовной культурой. назовите две причины этого

1. веками хранившееся культурное и духовное наследие не было забыто или утеряно . все что бережно хранилось передавалось   от поколения поколению. 2. в индии жили а также посещали почти все мировые духовные учителя.

1) индия-страна, родившая самых великих мудрецов, создавших , тригонометрию и прочее. 2)и, ещё может быть, эта страна за 10 000 лет не захватила ни одной страны.

Ури. з мал.    видно, що чим вища температура, тим більше пари в може міститься в 1 м3  повітря. наприклад, 1 м3  повітря при +200  с    може містити будь-яку кількість пари, але не більше 17 г води. якщо повітря увібрало максимально можливу за даної температури кількість пари, його називають  насиченим. частіше повітря буває  ненасиченим, тобто воно містить водяної пари менше, ніж могло б. наприклад, над степами і пустелями повітря завжди сухе, ненасичене, оскільки випаровування там невелике.мал. залежність кількості водяної пари в насиченому повітрі від його температури абсолютна й відносна вологість повітря.  абсолютна вологість  – це кількість водяної пари (у грамах), що міститься в 1 м3  повітря. наприклад, якщо кажуть: абсолютна вологість повітря дорівнює 15 г/м3, це означає, що в 1 м3  повітря міститься 15 г пари. найменша в світі абсолютна вологість повітря в антарктиді – соті долі г/м3, найбільша на екваторі – 23 г/м3. найменша в україні в січні – близько 3 г/м3. для ненасиченого повітря вказують  відносну вологість.  це – відношення (у відсотках) кількості водяної пари, що міститься у повітрі, до тієї її кількості, що може міститися в повітрі за даної температури. так, якщо в повітрі міститься 3 г/м3  пари, а за даної температури найбільш можливий її вміст становить 5 г/м3, то відносна вологість повітря буде 3 : 5 х 100 % = 60 %. це означає, що повітря вміщує тільки 60 % тієї кількості водяної пари, яку воно могло б вмістити за даної температури.відносна вологість повітря завжди висока (85 %) в екваторіальних широтах. це тому, що там цілий рік висока температура і велике випаровування з поверхні. так само висока відносна вологість повітря і в полярних районах, але вже через низькі температури (для насичення холодного повітря не потрібно багато вологи). в помірних широтах відносна вологість взимку вища, ніж влітку. наприклад, в україні взимку вона перевищує 80 %, а влітку зменшується до 60–70 %. особливо низька відносна вологість в пустелях – 50 % і нижче. повітря, що має вологість 30 %, вважається дуже сухим. для вимірювання відносної вологості використовують прилад  гігрометр. утворення хмар.  як відомо, з висотою температура повітря знижується. випаровуючись, вода переходить у повітря. тепле повітря піднімається уверх і досягає такого рівня, де воно охолоджується і відносна вологість його стає 100 %, тобто повітря стало насиченим. при подальшому зниженні температури насичене повітря вже не може втримати в собі попередню кількість водяної пари. певна її частина виявиться зайвою. тоді відбувається перехід “надлишкової” водяної пари в рідкий стан –конденсація. іноді водяна пара може перейти й у твердий стан – перетворитися на кристалики льоду. отже, при охолоджені насиченого водяною парою повітря виділяються краплинки води. при їх скупченні на значній висоті над землею утворюються  хмари. кожна краплинка в хмарах у мільйон разів менша за горошину. саме тому їх падіння на землю дуже повільне. ці міні-краплинки, подібно пушинкам, зависають у повітрі.

Климат южной америки южная америка лежит преимущественно в южном полушарии. это обстоятельство надо учитывать при рассмотрении циркуляции атмосферы и времени наступления того или иного сезона. положение большей части южной америки в низких широтах и особенности конфигурации материка (расширение в экваториально-тропических широтах и сужение в умеренном поясе) обусловливают получение ею значительной суммы солнечной радиации радиационный достигает почти на всем континенте 60—85 ккал/см2 даже в патагонии он составляет около 40 ккал/см2, т е. юг материка находится в тех же радиационных условиях, что и юг европейской части россии. несмотря на это, характеры их климатов весьма различны и зависят от целого ряда других факторов (площади суши и др ), в первую очередь от общих закономерностей циркуляции воздушных масс над южной америкой. вследствие большого нагрева обширной площади южной америки давление над наиболее широкой частью материка на уровне земной по верхности обычно значитетьно ниже, чем над омывающими океанами относительно холодная поверхность океанов способствует стабилизации субтропических антициклонов, выраженных всегда четко (южно-тихоокеанский и южно-атлантический) устойчивые области субполярных циклонов вблизи ю америки отсутствуют, но к югу от материка существует широкая полоса низкого давления большое распространение имеет экваториальный тип циркуляции с мощной конвекцией воздушных масс (в результате конвергенции — схождения пассатов) и субэкваториальный тип с сезонными сменами экваториальных и тропиче ских воздушных масс (пассатно-муссонный тип) северная часть материка находится под сильным воздействием северо-восточного пассата с азорского антициклона в тропическом поясе на востоке господствуют восточные и северо восточные ветры с западной периферии южно атлантического антициклона, на западе — юго восточные пассаты с восточной части южно-тихоокеанского максимума сравнительно небольшие размеры суши в субтропических и умеренных широтах обусловливают отсутствие типичных континентальных и муссонных климатов, в умеренных широтах господствует постоянный и интенсивный западный перенос воздуха таким образом, взаимодействие материка с прилегающими океанами проявляется преимущественно в притоке океанических воздушных масс с западной периферии атлантических антициклонов, т е преобладает восточный перенос. связанная с общей циркуляцией атмосферы система океанических течении подчеркивает воздействие океанов на климат прибрежных районов континента теплое бразильское течение увеличивает влагосодер-жание пассатных воздминых масс, орошающих восток бразильского нагорья, холодное фолклендское течение усиливает засушливость климата патагонии, а перуанское — способствует образованию пустынного пояса на западе материка. существенные особенности в характер перераспределения воздушных масс вносит рельеф южной америки. высокий барьер анд ограничивает распространение тихоокеанских воздушных масс узкой кромкой западного побережья и прилегающих склонов гор напротив, воздействию воздушных масс, приходящих с атлантики, предоставлен почти весь материк с обширными, открытыми на востоке низменностями. отсутствие внутриматериковых горных преград, подобных тем, которые имеют место в азии, и значительно меньшие размеры материка не способствуют глубокой трансформации морских воздушных масс в континентальные, последние образуются лишь летом южного полушария в области гран-чако и слабо намечаются зимой на плато патагонии в андах, естественно, ярко проявляются закономерности высотной климатической поясности. сезонные различия в климате наиболее выражены в субэкваториальных и субтропических широтах южной америкив июле субтропические антициклоны смещаются к северу. с южной и юго-восточной периферии азорского максимума к берегам южной америки приходят северо-восточные пассаты.