Втреугольнике abc известно, что угол c =90° , угол a = 30°, cd - высота, bd = 7 см. найдите гипотенузу ab

Впрямоугольном треугольнике сумма острых углов равна 90 градусов,  угола=30 градусов, значит угол в=90-30=60 градусов, тогда в прямоугольном треугольнике сдв угол lcd=90-60=30 градусов, катет , лежащий против угла 30 градусов равен половине гипотенузы. в треугольнике сдв против 30 градусов лежит дв=7, значит св=7*2=14. в треугольнике асв против угла 30 градусов лежит катет св=14, значит, ав=14*2=28

Сучасна площа заледеніння на нашій планеті становить 15 693 256 км². Це значить, що загальна площа, зайнята тільки льодовиками, становить 10 відсотків усієї земної суші. 0,5 відсотка площі заледеніння приходиться на високі гори, 99,5 відсотка — на полярні області. Льодовики нашої планети містять 21 млн км³ води. Якби всі ці льодовики раптом розтанули, то рівень світового океану піднявся б на 50 м[джерело?]. Тільки від танення льоду в Антарктиді всі прибережні країни можуть потерпіти величезну катастрофу.
Найбільший на земній кулі гірський льодовик розташований в Антарктиді. Це льодовик Фільхнера. Довжина його становить 925 км, а потужність — близько 4 000 м
Льодовик Федченко — гігантський акумулятор гідроенергії. Велетенська крижана маса з потужністю льоду понад 500 м, піднята на висоту від 4000 до 6000 м, живить багато середньоазіатських річок.
Найдовший гірськодолинний льодовик — Беринга. Він знаходиться в гірських районах Аляски. Його довжина 170 км.
Великі льодовики Кавказу й Альп рухаються зі швидкістю до 150 м на рік. На Памірі ця швидкість досягає 1500 м на рік чи більш 4 м за добу. Найбільша ж швидкість руху в льодовика Упернивік біля Гренландії — 38 м на добу чи близько 14 000 м за рік.
Лід в Антарктиді місцями досягає в товщину 3,7 км. Якщо б він розтанув, рівень океану піднявся б на 55 м[джерело?].
Льодовик — це також народна назва місяця січень

1) конец ХIХ – до Первой мировой войны. Это этап усиления открытости мировой экономики. Сырьевая направленность мировой торговли преобладала. Однако доля экспорта постоянно росла;

2) период между Первой и Второй мировыми войнами. Он характеризовался неустойчивостью и кризисами, сопровождавшими развитие мировой экономики. Усилилась тенденция к автaркии национальных хозяйств и протекционизму, а также к снижению роли экспорта;

3) период 1950–70-х годов ХХ века. Этап характеризуется возникновением интеграционных группировок (ЕС, СЭВ), идет процесс транснационализации, активное перемещение технологий, предпринимательских и капитала, восстановился мировой рынок ссудного капитала. На особую роль в мировом хозяйстве стали претендовать социалистические и развивающиеся государства.

4) период – 1980-90-е гг. Развитые страны переходят в эру постиндустриализации, многие развивающиеся страны преодолевают экономическое отставание (Китай и НИСы), бывшие социалистические страны переходят к рыночной экономике.

5) конец ХХ – начало ХХI века – современный этап формирования мирового хозяйства. Его отличают возросшая степень освоения географического формирование международных производительных сил, усиление экономического взаимодействия и взаимозависимости. Вступление мирового хозяйства в новый этап развития сопровождается активизацией сотрудничества между странами в хозяйственной сфере.

Объяснение: