Только не много 1)до какой высоты доходит лесная растительность в андах, и почему? 2)снеговая линия в андах находится на отметке 3)почему она выше чем в кордильерах северной америки? 4)почему в андах с высотой уменьшается влажность и температура?

1)до 3800 выше (до высот 2500—3000 м) 2)   в  западной части центральных  анд   — высокая  снеговая  линия (местами выше 6500 м3) анды служат важнейшим в южной америке климатическим барьером, изолирующим территории к западу от главной кордильеры от влияния.4) . с высотой количество осадков уменьшается, но при этом увеличивается мощность снежного покрова. до высот 2500—3000  м температуры редко опускаются ниже отметки 15  °c, сезонные колебания температур незначительны. здесь уже велики суточные колебания температуры (до 20  °c), погода может резко меняться в течение суток. на высотах 3500—3800  м суточные температуры колеблются уже около отметки 10  °c.

Объяснение:

Богатейшие минерально-сырьевые ресурсы составляют осно­ву экономической мощи Урала. Здесь обнаружено около 1000 ви­дов минералов, свыше 12 тыс. месторождений полезных иско­паемых.

Из 55 элементов таблицы Менделеева, получивших большое народно-хозяйственное значение, на Урале добывается 48.

Месторождения нефти располагаются в западных предгорь­ях и на юге Урала — в Удмуртии, Пермской и Оренбургской обл. , Башкортостане (наиболее крупные) . Запасы природного газа, в основном, сконцентрированы в Орен­бургской обл. , где находится один из крупных центров газодобычи в России, но имеются также в Башкортоста­не, Пермской обл. и Удмуртии.

Запасы угля на Урале имеют локальное значение: Кизеловский бассейн в Пермской обл. , месторождения бурых углей в Челябинской и Свердловской обл.

Запасы железных и медных руд взяты на баланс в Сверд­ловской и Челябинской обл. Причем, если балансовых запасов

медных руд достаточно для местной цветной металлургии, то запасов железных руд не хватает для обеспечения Уральской черно-металлургической базы, и поэтому имеет место импорт железной руды из Казахстана (с Соколовско-Сарбайского место­рождения в Кустанайской обл.) . На Северном Урале есть запасы марганцевых руд.

На Урале находится также 27% разведанных в России руд­ных запасов бокситов и меди, 12% никеля и 58% цинка. Разведаны и разрабатываются запасы редкометаллических руд, россыпных алмазов, изумрудов, асбеста, мрамора.

В Соликамско-Березниковском промрайоне Пермской обл. разрабатываются крупнейшие в России месторождения ка­лийной и поваренной соли. Отметим, что ископаемые запасы Верхнекамского калийного бассейна имеют мировое значение, поскольку здесь сосредоточена значительная часть мировых запасов калия. В том же районе рабо­тает комплекс предприятий по производству магния и титаново­го концентрата.

Уральский район обладает водными ресурсами, принадлежащи­ми трем бассейнам: Волжско-Камскому (на западе) , Обь-Иртыш­скому (на востоке) и Уральскому — р. Урал (на юге) . Крупнейшие реки: Кама с притоками Белая и Чусовая, Урал с притоком реки Сакмара и крупные притоки р. Тобол — Тавда, Тура, Исеть (Ир­тышский бассейн) — берут начало на Уральском водоразделе и но отличаются полноводностью. Удельная водообеспеченность Урала очень низкая и составляет 6,6 тыс. м3/год на душу населения, что более чем в 4 раза ниже среднероссийского показателя. В крупных индустриальных центрах Урала, а также в его южной аграрной зо­не наблюдается водный дефицит.

По уровню обеспеченности лесными ресурсами район уступает в европейской части страны только Северному району. Всего здесь сосредоточено 5,7% лесных ресурсов стра­ны. 2/3 запасов леса концентрируется в Свердловской и Перм­ской обл. — на севере района. В степной зоне запасы древесины невелики, минимальны в Оренбургской обл. — около 1%.

В районе находится 17% пахотных сельскохозяйственных уго­дий России, в том числе более половины в Оренбургской обл. и Башкортостане. Плодородные черноземные почвы этих регио­нов создают предпосылки для получения высоких урожаев

извините за много текста,кхаха.За то здесь есть много чего)

Объяснение:

Структура й напрямки торгівлі окремих країн складаються під впливом зміни конкурентоспроможності їх товарів на світовому ринку. Світовій торгівлі властиві нерівномірність зростання як торгівлі окремих країн, так і всього світового товарообігу. Останнім часом світовий ринок усе більше стає сферою панування транснаціональних корпорацій, хоча слід зазначити, що ступінь монополізації світового ринку менше, ніж національних ринків.

Суттєвим фактором ступеня участі країн в міжнародній торгівлі є рівень розвитку їх економік внаслідок чого конкурентноздатність національних економік країн, що розвиваються, виявляєтьсяочевидно меншою в порівнянні з економіками розвинутих країн.

На сьогодні Україна поступово активізує участь на світовому товарному ринку. Географія країн-партнерів поступово збільшується разом з тим, структура експорту свідчить про незначну його диверсифікацію: частка металургійної, хімічної, нафтопереробної галузей і АПК становить 60%.

Щодо України, то за даними Світової організації торгівлі у 2007 р. вона мала 0,4 % світового товарного ринку, посідаючи в експорті 49 місце (49,2 млрд. дол. США) та 42 – в імпорті (60,7 млрд. дол. США). В цілому за останні 6 років обсяги експортних і імпортних поставок товарів з України збільшились.

Проте динамічне зростання обсягів експортно-імпортної діяльності супроводжується збільшенням від'ємного сальдо торговельного балансу України ( 2007 – 11,3 млрд., 2008 – 18,5 млрд. дол. США). Основу товарної структури експорту України традиційно складають сировинні товари, передусім, продукція металургії, хімічної промисловості, мінеральні продукти, а також продукти машинобудівного комплексу.

Основними ринками збуту вітчизняних товарів є країни СНД (36 % експорту) та Європейського Союзу ( близько 30 % експорту), збільшуються також обсяги поставок в країни Азії та Африки.

За даними СОТ Україна входить до списку найбільших експортерів послуг (40 країн, що забезпечують постачання 90,3 % послуг), посідаючи в ньому 40 місце (2008 рік) з обсягом поставок 13,6 млрд. дол. США та 0,4 світового ринку. При цьому тільки 9 країн з 40 (Китай, Нідерланди, Швеція, Республіка Корея, Польща, Малайзія, Бразилія тощо) демонструють подібні та вищі щорічні темпи приросту експорту послуг. Проте Україна не входить в основний список найбільших імпортерів послуг, хоча споживає їх на 10,8 млрд. дол. США. На відміну від балансу товарної торгівлі, сальдо балансу торгівлі послугами є майже традиційно позитивним (у 2007 р. – 4,06, 2008 р. – 5,05 млрд. дол. США)

В структурі національного експорту на послуги припадає 27-29 %, однак в їх видовій структурі переважають транспортні (65,2 %) та «ділові, професійні та технічні» (13,1 %) послуги, решта мають незначну питому вагу: подорожі та фінансові послуги (по 4,2 %), послуги з ремонту – 3,7 %, послуги зв’язку та комп’ютерні – відповідно 2,8 та 2,3 %.

Основними регіонами експорту послуг є країни Європейського Союзу та СНД (близько 30 % припадає на кожен регіон), а в імпорті – беззаперечними лідерами є європейські країни – 58 %, на країни СНД припадає близько 16 %

Незважаючи на розвинуту в Україні промисловість, продукція останньої є конкурентоспроможною переважно на ринках СНД і ринках країн, що розвиваються.

Україна має значнусировинну базу, багаті родовища корисних копалин, але надмірний експорт мінеральної сировини за низькими цінами не приносить їй належних прибутків.Агропромисловий комплекс також має потужну базу розвитку і можливість швидкої експортної спеціалізації, але низька продуктивність і якість продукції сільського господарства, стан технологій АПК стримують вихід України на світовий товарний ринок