Что такое: падение реки, ледник.многолетняя мирзлота, твердый сток, годовой сток, болото, озеро, водохранилище, водные ресурсы, межень, дельта, подземные воды, снеговая линия, режим реки, наводнение, ледостав, расход воды в

падение реки - разность отметок высот поверхности воды у истока и устья реки.

ледник - масса льда преимущественно атмосферного происхождения, испытывающая вязкопластическое течение под действием силы тяжести и принявшая форму потока, системы потоков, купола или плавучей плиты.

многолетняя мерзлота - часть криолитозоны, характеризующаяся отсутствием периодического протаивания.

твёрдый сток - перенос стоком поверхностным твердых частиц.

годовой сток - общий объем воды, стекающей за год, обычно отнесенный к замыкающему створу водосбора или речного бассейна.

болото - избыточно увлажнённый участок земли, на котором происходит накопление неразложившегося органического вещества, превращающегося в дальнейшем в торф.

озеро - замкнутое естественное водовместилище на поверхности суши, различной величины от самых малых до обширнейших водоемов, имеющих характер моря.

водохранилище - искусственный водоём, образованный, как правило, в долине реки водоподпорными сооружениями для накопления и хранения воды в целях её использования в народном хозяйстве.

водные ресурсы - это все воды гидросферы

межень - сезонное стояние низких уровней воды в реках.

дельта - сложенная речными наносами низменность в низовьях реки, прорезанная более или менее разветвлённой сетью рукавов и протоков.

подземные воды - воды, находящиеся в толщах горных пород верхней части земной коры в жидком, твёрдом и парообразном состоянии.

снеговая линия - уровень земной поверхности, выше которого накопление твёрдых атмосферных осадков преобладает над их таянием и испарением.

режим реки - закономерные изменения состояния реки во времени, обусловленные комплексом природных в осн. климатических и антропогенных факторов.

наводнение - значительное затопление водой местности в результате подъёма уровня воды в реке, озере или море, вызываемого различными причинами.

ледостав - образование на поверхности водоёма или водотока неподвижного льда; период, в течение которого наблюдается неподвижный ледяной покров на реке.

расход воды в реке - количество воды, протекающее через поперечное сечение реки за одну секунду.

 

1) - водопад

2) - место покр

3) - где не тает лёд

4) - сталактит

5) - сталагмит

6) -озеро покр тиной

7) - водоем

8) - исскуственый водоём

9) - запасы воды

10) - разд черта

11) - у реки

12) - родник

13) - линия где снег

14) - вода в реке

15) - много воды

16) - покр водоема льдом

Объяснение:

Політична структура Великої Британії заснована на принципі унітарної держави та конституційної монархії. Її система уряду (відома як Вестмінстерська система) прийнята і в інших державах Співдружності, таких як Канада, Індія, Австралія, Нова Зеландія, Сінгапур, Малайзія та Ямайка.

Британська Конституція не кодифікована і має як письмові, так і неписьмові джерела. До перших належать Акти Парламенту, а також судові рішення. Другі іменуються конституційними звичаями (конвенціями).

Голова держави та джерело виконавчої, судової та законодавчої влади в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії — британський монарх, нині — Королева Єлизавета II. За конвенцією монарх призначає лідера партії, що має більшість у Палаті громад, прем'єр-міністром, хоча теоретично має право затвердити на цей пост будь-якого британського громадянина, навіть парламентарія або члена Палати лордів. Монарх дає королівську згоду на біллі парламенту, при цьому формально має право відмовити (останній випадок був 11 березня 1708). Монарх може також розпустити парламент за порадою прем'єр-міністра (не ігається на практиці), але де-юре має владу розпустити парламент з власної волі, без згоди прем'єра. Інші королівські повноваження, звані королівськими прерогативами (призначати міністрів, оголошувати війну), що належать виконавчій владі, здійснюються від імені Корони прем'єр-міністром та Кабінетом міністрів. Роль Монарха в публічній політиці обмежена церемоніальними функціями.

Британська Конституція не кодифікована і має як письмові, так і неписьмові джерела. До перших належать Акти Парламенту, а також судові рішення. Другі іменуються конституційними звичаями (конвенціями).

Голова держави та джерело виконавчої, судової та законодавчої влади в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії — британський монарх, нині — Королева Єлизавета II. За конвенцією монарх призначає лідера партії, що має більшість у Палаті громад, прем'єр-міністром, хоча теоретично має право затвердити на цей пост будь-якого британського громадянина, навіть парламентарія або члена Палати лордів. Монарх дає королівську згоду на біллі парламенту, при цьому формально має право відмовити (останній випадок був 11 березня 1708). Монарх може також розпустити парламент за порадою прем'єр-міністра (не ігається на практиці), але де-юре має владу розпустити парламент з власної волі, без згоди прем'єра. Інші королівські повноваження, звані королівськими прерогативами (призначати міністрів, оголошувати війну), що належать виконавчій владі, здійснюються від імені Корони прем'єр-міністром та Кабінетом міністрів. Роль Монарха в публічній політиці обмежена церемоніальними функціями.