Топографічними називають загальногеографічні карти великого масштабу (1 : 200 000 і більше). Спотворення на них практично відсутні, об'єкти місцевості передані досить детально. Тому топографічні карти застосовують для докладного вивчення місцевості й орієнтування на ній, точних вимірювань і розрахунків, проектування будівництва, проведення військових навчань, туристичних походів. Для користування населення видані топокарти всіх областей України в масштабі 1 : 200 000 та 1 : 100 000.Фізична карта дає уявлення про найбільші форми рельєфу суходолу і морського дна. На ній подано орографічні назви (назви форм рельєфу): гір, рівнин, окремих вершин з їх абсолютною висотою над рівнем океану, а також назви форм рельєфу дна океану – жолобів, хребтів, улоговин тощо.
Позитивне значення глобалізації. Завдяки глобалізації невимірно множаться можливості людства, повніше враховуються всі сторони його життєдіяльності, створюються умови для гармонізації міжнародних зв’язків. Вона сприяє поглибленню спеціалізації й міжнародного географічного поділу праці. В її умовах значно ефективніше розподіляються кошти й ресурси, що в підсумку сприяє підвищенню середнього рівня життя населення. Важливою перевагою глобалізаційних процесів виявляється економія на масштабах виробництва, що потенційно може зумовити зниження цін, а отже, і стійке економічне зростання.
Негативне:Негативні наслідки глобалізації. Попри численні позитиви, глобалізація може спричинити, а подекуди вже спричинила і певні негативні явища.Сучасні глобалізаційні процеси поширюються передусім між промислово розвинутими країнами, зміцнюючи їхні позиції і надаючи їм додаткові переваги, а тим часом країни, що розвиваються, опиняються на другому плані. Тобто ступінь позитивного впливу глобалізаційних процесів на економіку окремих країн залежить від місця, яке вони посідають у світовій економіці, а фактично основну частину переваг отримують багаті країни.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Счем связано происхождение анд и гимолаев
Механизм тектонических движений земной коры обьясняется концепцией тектоники литосферных плит. Согласно этой концепции конвекционные потоки разогретого вещества мантии приводят к образованию крупных положительных форм рельефа. В осевых частях таких сводовых поднятий образуются рифты – отрицательные грабеноподобные формы рельефа, обусловленные разрывными нарушениями. В качестве примера можно назвать Восточно-Африканский, Байкальский рифты, рифтовая зона Срединно-Атлантического хребта. Поступление новых порций мантийного вещества по трещинам на дне рифтов вызывает спрединг – раздвигание литосферных плит в горизонтальном направлении от осевой части рифтов. Литосферными плитами называются крупные жесткие блоки литосферы Земли, отделенные тектоническими разрывами. Горизонтальные перемещения литосферных плит навстречу друг другу приводят к их сталкиванию между собой. В процессе сталкивания происходит субдукция – поддвигание одних плит под друие или обдукция – надвиг плит одна на другую. Все эти процессы сопровождаются образованием глубоководных желобов и островных дуг (Японский желоб и Японские острова) ; появленикм крупных горных систем типа Анд Гималаев; смятием горных пород в складки, возникновением многочисленных разломов, интрузивных и эффузивных тел. Различные типы тектонических движений и обусловленные ими деформации земной коры находят прямое или инверсионное выражение в рельефе.