Какой из перечисленных регионов россии в настоящее время испытывает отток насиления? 1)положье 2)урал 3)камчака 4)центральная россия

 Это положье испытывает насилия

Океаническая кора
Океаническая кора состоит главным образом из базальтов. Согласно теории тектоники плит, она непрерывно образуется в срединно-океанических хребтах, расходится от них и поглощается в мантию в зонах субдукции. Поэтому океаническая кора относительно молодая, и самые древние её участки датируются поздней юрой.
Толщина океанической коры практически не меняется со временем, поскольку в основном она определяется количеством расплава, выделившегося из материала мантии в зонах срединно-океанических хребтов. До некоторой степени влияние оказывает толщина осадочного слоя на дне океанов. В разных географических областях толщина океанической коры колеблется в пределах 5-7 километров. В рамках стратификации Земли по механическим свойствам, океаническая кора относится к океанической литосфере. Толщина океанической литосферы, в отличие от коры, зависит в основном от её возраста. В зонах срединно-океанических хребтов астеносфера подходит очень близко к поверхности, и литосферный слой практически полностью отсутствует. По мере удаления от зон срединно-океанических хребтов толщина литосферы сначала растет пропорционально её возрасту, затем скорость роста снижается. В зонах субдукции толщина океанической литосферы достигает наибольших значений, составляя 120—130 километров.

Континентальная кора
Континентальная кора имеет трёхслойное строение. Верхний слой представлен прерывистым покровом осадочных пород, который развит широко, но редко имеет большую мощность. Большая часть коры сложена верхней корой — слоем, состоящим главным образом из гранитов и гнейсов, обладающим низкой плотностью и древней историей. Исследования показывают, что большая часть этих пород образовались очень давно, около 3 миллиардов лет назад. Ниже находится нижняя кора, состоящая из матаморфических пород — гранулитов и им подобных.

Африка

Давні римляни використовували назву лат. Africa terra («земля Afri» або «Afer») для північної частини континенту (територія сучасного Тунісу). Походження Afer, можливо, від арабського слова, що означає «пил»; племені Afridi, що знаходиться у Північній Африці навколо області Carthage; від грецького aphrike — «без холоду»; від латинського aprica — «сонячний».

Америка

Походження терміну Америка спірне. За найпопулярнішою теорією, назва походить від латинізованого імені дослідника Амеріго Веспуччі, Americus Vespucius, що перетворилося на Америку, слово жіночого роду. Жіночий рід був обраний відповідно до закінчення всіх інших відомих на той час континентів: Азія, Африка і Європа.

Азія

У ранні часи термін «Азія» відносився лише до маленького регіону, відомого сьогодні як Анатолія (частина Туреччини). Пізніше ця назва стала означати набагато більшу область землі, з якою її пов'язують сьогодні. Етимологію слова можна тільки припускати. Найбільш можливе походження від семітського кореня «Asu», що означає «сходження» чи «світло» по відношенню до сонця. Таким чином Азія означає «Східна Земля».

Австралія

Назва країни походить з лат. terra australis incognita, що означає південна невідома земля. Територія була названа так ранніми європейськими дослідниками, які вірили, що австралійський материк був набагато більшим, ніж вони поки відкрили. Мандрівник Метью Фліндерс (1774–1814), який першим досліджував австралійський берег і зробив його карту, використав термін Австралія у своїй роботі «Подорож до Terra Australis». Попередні голландські дослідники використовували терміни як Australisch, так і Нова Голландія (Nova Hollandia).

Європа

Слово «Європа» стосувалось тільки маленької області на території сучасної Фракії у Туреччині. Згодом ця назва стала означати цілу частину світу. Остаточна етимологія грецького слова «Europa» невідома. Проте найбільш можливе походження від семітського кореня «Ereb», який означає «темрява» чи «захід» стосовно західного місцерозташування області відносно Месопотамії, Левантійського узбережжя, Анатолії та Босфору. Таким чином, слово означає «Земля заходу сонця» чи «Західна земля».

Антична цивілізація пропонує народну етимологію. У давньогрецькій міфології Європа була дочкою фінікійського короля Агенора. Коли Зевс побачив її, він перетворився на ніжного білого бика й наблизився до неї та її друзів. Вона забралась на спину бика і вони попливли до острова Крит, де вона закохалась у Зевса і мала від нього трьох синів (Міноса, Радаманта і Сарпедона, перші два разом з Аяксом були трьома суддями підземелля).

Объяснение: