Крупнейшие узлы транссибирской магистрали

1.основной ход транссиба: москва - ярославль - шарья - киров - - пермь - екатеринбург - тюмень - омск - новосибирск - красноярск - тайшет - иркутск - улан-удэ - чита - амазар - сковородино - белогорск - биробиджан - хабаровск - владивосток. 2.новый ход: москва - владимир - нижний новгород - киров, далее совпадает с основным ходом. 3.южный ход: москва - арзамас - казань - агрыз - чернушка - екатеринбург, далее совпадает с основным ходом. 4. ход: москва - рязань - рузаевка - ульяновск - нурлат - бугульма - уфа - челябинск - курган - петропавловск - омск, далее совпадает с основным ходом.

весна пришла:

                                                расстаил снег

                                                проснулись насекомые

                                                жара

                                                и т.д.

До негативних наслідків короткострокової трудової міграції можна віднести: зменшення споживчого попиту, зменшення податкових надходжень і соціальних внесків, інфляцію заробітних плат, соціальне розшарування суспільства. Натомість серед позитивних – зменшення безробіття та бідності, приплив грошових переказів, більші стимули інвестувати у освіту.

Мігранти привозять чи переказують в Україну зароблені за кордоном кошти, що становлять щороку 7,6-8,4% ВВП. Ця сума перевищує увесь обсяг прямих іноземних інвестицій в нашу країну. Наприклад, у 2015-2017 роках ці кошти до утримати сальдо поточного рахунку платіжного балансу близьким до нуля.

Серед негативних наслідків міграції – дефіцит робочої сили, який стає особливо помітним із виходом економіки зі кризи. Трудові мігранти залишають країну заради вищої зарплати. Щоб конкурувати із іноземними працедавцями розміром зарплатні та при цьому не втрачати конкурентоспроможності, українські підприємства мусять інвестувати в підвищення продуктивності праці.

Українці, які працюють за кордоном, як правило, не сплачують податки зі своїх доходів, але часто отримують субсидії та соціальні виплати від держави. У 2015-2016 рр. трансферти від держави складали 27% від сукупних ресурсів домогосподарств, більше 40% українських родин отримували субсидії. Можна припустити, що частину цих коштів отримали українці, які не могли би претендувати на них, якщо б декларували доходи, отримані за кордоном.