1)к каким природным объектам очаги с наибольшей плотностью населения? 2)в каких природных зонах плотность населения наименьшая? 3)сделайте общий вывод о влиянии природных условий на размещение населения африки , ссделайте побыстрее

так сложилось, что люди селяться в местностях с теплым климатом и с доступом к воде (места, где есть пища). поэтому очаги с наибольшей плотностью населения располагаются по берегам рек, на побережьях морей.  

 

2логично рассуждая, приходим к выводу, что там где холодно или засушливо и сильно жарко живёт мало людей.

соответственно в зоне крайнего севера, тундре, пусынях. антарктида - единственный материк не имеющий постоянного населения (только научные экспедиции).

 

3. природные условия - основной фактор размещения человеческих ресурсов (людей, населения). африка - это материк, который находиться в самых жарких поясах земли. население размещается не равномерно. также как и на всей панете ближе к воде (морям, озерам и рекам (самая главная нил). опять же из , люди селились около нила и вся их жизнь была подчинена этой реке (от разлива до разлива). 

племена африки живут во влажных лесах, степях и саваннах. именно в этих зонах плотность выше в связи с обилием пищи и наличием воды. 

забруднення світових океанів пластиком щорічно обходиться суспільству у 2,5 млрд доларів у вигляді завданої шкоди екології і втрати ресурсів.

«дослідження показали, що забруднення світових океанів пластиком щорічно обходиться суспільству в мільярди доларів в якості збитків та втрати ресурсів», - йдеться в повідомленні.

вчені попереджають, що соціально-економічна ціна збитків від пластикових відходів для світового співтовариства недооцінена.

відзначається, що забруднення пластиком негативно позначається на рибному господарстві, аквакультурі, рекреаційній діяльності і благополуччі. так, наприклад, через забруднення на 1-5% зменшується користь, яку люди можуть отримувати від океанів.

згідно з дослідженням, опублікованим цього тижня в бюлетені щодо забруднення морського середовища, оцінка витрат, що випливають із втрати користі від океанів, яку також називають вартістю морської екосистеми, становить до 2,5 млрд доларів на рік.

дослідження також показало, що пластикові відходи в середньому обходяться людству до 33 тисяч доларів за тонну, а щорічно у світові океани потрапляє близько 8 млн тонн пластику.

очолює дослідження доктор нікола бомонт, еколог-економіст з плимутської морської лабораторії, сказала, що це дослідження з вивчення соціального і економічного впливу викиду пластику в море, є першим у своєму роді.

«наші розрахунки - це перший крок до визначення ціни за пластик», - сказала бомонт.

за її словами, утилізація тонни пластмаси обходиться людству в сотні, а не в тисячі доларів, як це відбувається в тому випадку, якщо скидати подібні відходи у морське середовище.

«зараз ми торгуємо вуглецем, щоб зменшити викиди в атмосферу, тому ми повинні мати можливість робити щось подібне і з пластмасами», - заявила вона.

доктор кейлі уайлс, викладач університету суррея, наголосила, що дослідження вперше показало «всебічний» вплив світового забруднення пластиком. «крім того, що пластмаси чинять руйнівний вплив на наші екологічні і морські системи, вони також прямо і опосередковано впливають на суспільство. кількісна оцінка величезних матеріальних і нематеріальних витрат, пов'язаних з пластиковими ві в море, обґрунтувати необхідність приділяти більше уваги та ресурсів на захист морів для майбутніх поколінь», - зазначила вона.

Щорічно у світовий океан потрапляють вісім мільйонів тонн пластикового сміття, це близько 3% всіх пластикових відходів. за оцінками вчених, обсяг сміття в океанах постійно зростає, а з ним збільшуються і «сміттєві плями» — величезні скупчення відходів, створені океанічними течіями. самий великий сміттєвий острів, відомий як велика тихоокеанська сміттєва пляма, займає до 1% площі тихого океану. океанічне сміття ставить під загрозу існування багатьох видів тварин і рослин, небезпечне воно і для людини. тому проводиться постійний моніторинг пластикового забруднення океану.

на основі одного з таких досліджень, проведеного в 2014 році, група графічних дизайнерів з нової зеландії створила інтерактивну мапу забруднення. щільність скупчень сміття відзначена на карті білими крапками. за кожною такою точкою ховаються 20 кілограмів пластикових відходів. крім великих сміттєвих плям можна помітити скупчення, що оточують узбережжя континентів. близько 80% сміття потрапляє в океан з берега і тільки потім розноситься океанічними течіями.

карта створена на основі дослідження, опублікованого в 2014 році в журналі plos one. автори прийшли до висновку, що в світовому океані знаходяться близько 5,25 трильйона частинок пластикового сміття. їх загальна вага — 268 940 тонн. матеріалом для дослідження стали дані, зібрані в 24 експедиціях з 2007 по 2013 рік. маршрути експедицій проходили поблизу від п’яти основних океанічних циклів — великих систем циркулюючих океанських течій. по два таких цикли знаходяться в тихому та атлантичному океанах, один цикл — в індійському.

за оцінками вчених, в північній і південній півкулі присутня приблизно однакову кількість океанічного сміття. при цьому більшість країн, що значні обсяги пластику в океан, знаходяться в північній півкулі. течії відносять сміття в інші райони, погрожуючи їх екології.

творці інтерактивної карти сподіваються увагу до проблеми пластикового забруднення по всьому світу.