На каком судне путешествовал крузенштерн

Крузенштер путешествовал на баре 

христофор колумб - испанский мореплаватель.

в 1470-е годы участвовал в морских торговых экспедициях.

в период между 1492 и 1504 христофор колумб предпринял четыре исследовательских экспедиции, описав их в своём бортовом журнале. оригинал журнала не сохранился, но бартоломе де лас касас сделал частичную копию этого журнала, дошедшую до наших дней.

первая экспедиция (3 августа 1492 — 15 марта 1493)

3 августа 1492 года — колумб вывел корабли из гавани испанского города палос-де-ла-фронтера.

в свою первую экспедицию колумб снарядил три судна — каракка «санта-мария», «пинта» и третьим было судно, которое часто называют «нинья».

нога европейца впервые ступила на острова карибского моря — гуанахани (багамские острова), эспаньола (гаити), хуана (куба). этим путешествием начата экспансия испании в новый свет.

15 марта — «нинья» возвращается в испанию. в тот же день туда приходит и «пинта».

вторая экспедиция (25 сентября 1493 — 11 июня 1496)

25 сентября 1493 года — экспедиция вышла из кадиса.

в ходе экспедиции осуществлено полное покорение эспаньолы, начато массовое истребление местного населения. заложен город санто-доминго. проложен наиболее удобный морской путь в вест-индию. открыты малые антильские острова, виргинские острова, острова пуэрто-рико, ямайка; почти полностью исследовано южное побережье кубы. при этом колумб продолжает утверждать, что он находится в западной индии.

11 июня 1496 года христофор колумб вернулся в испанию.

третья экспедиция (30 мая 1498 — 25 ноября 1500).

на третью экспедицию средств удалось найти немного, и с колумбом отправилось лишь шесть небольших кораблей и около 300 человек команды.

30 мая 1498 года флотилия вышла из устья реки гвадалквивир. на этот раз колумб решил держаться ещё южнее, полагая, что золото можно найти лишь ближе к экватору. от острова йерро (канарские острова) три корабля пошли напрямую к эспаньоле, а три других повёл к островам зелёного мыса, откуда взял курс на юго-запад, намереваясь держаться как можно ближе к экватору. корабли спустились до широты 9°30′ с. ш. и далее следовали на запад.

31 июля был открыт остров тринидад. колумб обогнул его с юга и вышел к дельте реки ориноко и заливу пария, которые он исследовал около двух недель, но, сражённый тяжёлой болезнью, был вынужден поспешить на север, в санто-доминго.20 августа колумб прибыл на эспаньолу.

четвёртая экспедиция (9 мая 1502 — 7 ноября 1504)

в четвёртую экспедицию колумб взял с собой брата бартоломео и 13-летнего сына эрнандо. во время четвёртого плавания колумб открыл материк к югу от кубы — берег центральной америки — и доказал, что атлантический океан отделяет от южного моря, о котором он слышал от индейцев, непреодолимый барьер. он также первым сообщил об индейских народах, живущих у южного моря.

9 мая 1502 — начало экспедиции. из кадиса: 4 каравеллы, флагман — «ла-капитана».

12 сентября — братья колумбы эспаньолу и сквозь многие бури добираются до кастилии.

весь час рухаються літосферні плити,відбуваються виверження вулканів(викид лави,формування нового рельєфу),землетруси(зміщення плит,вразі чого утв. нові рівнини або западини)

це короткий доказ(просто добавиш до цього чим супроводжується це і тд і тп)

 На поверхню Землі постійно впливають різні сили, що змінюють земну кору, що сприяють формуванню рельєфу. Всі ці процеси різні за природою, але їх можна об'єднати в дві групи: зовнішні (або екзогенні) і внутрішні (або ендогенні). Зовнішні процеси діють на поверхні Землі, а внутрішні - глибинні процеси, джерела яких знаходяться в надрах Землі. Ззовні впливають на планету сили тяжіння Місяця і Сонця. Сила тяжіння інших космічних тіл дуже мала, однак деякі вчені вважають, що в геологічній історії нашої планети гравітаційні впливу з космосу можуть зрости. Багато фахівців до зовнішніх, або екзогенних, силам відносять і земне тяжіння, внаслідок якого трапляються зсуви, обвали в горах, сходять з гір льодовики. 

Екзогенні (зовнішні) сили руйнують, перетворюють земну кору, переносять пухкі і розчинні продукти руйнування, здійснюваного водою, вітром, льодовиками. Одночасно з руйнуванням йде і процес накопичення, або акумуляція продуктів руйнування. Руйнівні дії екзогенних процесів часто небажані й навіть небезпечні для населення. До таких небезпечних явищ відносяться, наприклад, селі (грязекаменние потоки). Вони можуть зруйнувати мости, дамби, нищити посіви. Небезпечні і зсуви, які також призводять до руйнування різних споруд, завдаючи тим самим шкоди господарству, забираючи людські життя. Серед екзогенних процесів необхідно відзначити і вивітрювання, що призводить до вирівнювання рельєфу, а також і роль вітру. 
Ендогенні (внутрішні) процеси піднімають окремі ділянки земної кори. Вони сприяють утворенню великих форм рельєфу - мегаформ і макроформ. Головне джерело енергії ендогенних процесів - внутрішня теплота в надрах Землі. Ці процеси викликають рух магми, вулканічні виверження, землетруси, повільні коливання земної кори. Внутрішні сили працюють в надрах Землі і сховані від наших очей. 
Таким чином, розвиток земної кори, формування рельєфу Землі є результатом спільної дії внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) сил і процесів. Вони виступають як дві протилежні сторони одного процесу. Завдяки ендогенних, в основному будують процесам утворюються великі форми рельєфу - рівнини, гірські системи. Екзогенні ж процеси переважно руйнують і вирівнюють земну поверхню, але при цьому формують більш дрібні (мікроформи) форми рельєфу - яри, річкові долини, а також накопичують продукти руйнування.