Мы находимся в точке с координатами 20 градусов северной широты и 20 градусов восточной долготы. по какому азимуту нужно двигаться чтобы оказаться на южном полюсе

Объяснение:

Климат Нижегородской (Горьковской) области умеренно-континентальный с холодной продолжительной зимой и теплым сравнительно коротким летом. При этом в Заволжье он холоднее и влажнее, чем в Правобережье, что особенно проявляется в летнее время. Это связано с переходным положением территории области между климатом северной зоны хвойных лесов и более южной зоны лесо-степей и степей. Юг области в целом имеет климатические условия, похожие на климат Среднего Поволжья, и здесь летом чаще бывает жаркая погода, а зимой и сильные морозы не редки. Если в Заволжье засух почти не бывает, то в Правобережье они уже случаются довольно часто. В общем климат в южной части области значительно континентальней. И только юго-западная приокская окраина здесь опять, как и по рельефу, представляет исключение: более мягкий ее климат больше подходит к областям Центра — Владимирской, Московской. Климат Нижегородской (Горьковской) области во многом определяется действием на ее территории воздушных масс, приходящих с запада и северо-запада — со стороны Атлантического океана. Они-то и смягчают климат западной и северо-западной части области, которая оказывается более увлажненной, а также умеряют его континентальность в целом. С рас влажных атлантических воздушных масс, что приводит к понижению давления воздуха, связаны циклоны, которые приносят на территорию области основные осадки. Циклоны чаще всего проходят вдоль северо-западной окраины области, где больше всего и выпадает осадков. Недаром в народе северо-западную сторону, откуда надвигаются циклоны, несущие дождливую погоду, называют "гнилым углом".

ответ:Географія це традиційна наука, вона ж ще найдавніша галузь знань, різноманітність текстів постмодерну, специфічний засіб пізнання образів та конструкцій. Позитивність класичної науки «розкрила» корінні відмінності між натурфілософією та фізикою, що відвернуло географію від пристрасті до умоглядних міркувань.
Діяльнісна установка в поточний період розвитку суспільства споживання з високим рівнем інформаційного пізнання докорінно змінила колишній предмет наукового пізнання шляхом об'єднання людства і прагненням досягнення сталого розвитку, де технократичний ідеал науки стягує все різноманіття світу до необхідності виконання конкретного і прагматичного суспільного замовлення. Сучасне суспільство знань обумовлює новий фокус, запит до теми співвідношення знання і незнання, що багаторазово розглядається, а сама логіка наукового дослідження часто призводить до необхідності вивчення кола проблем, які виходять за рамки однієї науки. Стверджується, серед виняткового різноманіття сучасних наук лише географія здатна забезпечувати успішно просторову наочність, як і ситуаційно-часове розуміння впорядкованого буття людини.