Как называют процессы разрушения горных пород преимущественно на земной поверхности

Выветривание-это процесс изменения или разрушения горных пород.

1 рельеф

2.А,С,В

3. На границах литосферных плит происходят активные сейсмические процессы

подземные толчки и колебания земной поверхностти.

Большинство действующих вулканов расположено по берегам Тихого океана. На этих территориях происходят частые извержения из-за того, что под ними расположены стыки литосферных плит. Следовательно, при столкновениях и расхождениях плит, образуются колебании, вызывающие землетрясения и извержения вулканов. Это происходит из-за движения нижних слоев мантии. Наиболее сейсмически неустойчивы острова и береговые территории: Камчатка, Сахалин, Япония, Аляска, берега Северной и Южной Америки, Великобритания и прочие.

Большинство землетрясений возникает на окраинах тектонических плит. Замечено, что за последние два века сильные землетрясения возникли в результате вспарывания крупных разломов, выходящих на поверхность[1].

Земные толчки и колебания поверхности Земли, могут быть вызваны не только естественными причинами, но иногда искусственными процессами (взрывы, заполнение водохранилищ, обрушение подземных полостей горных выработок).

Объяснение:

Надеюсь

Північна Америка витягнута з півночі на південь на 7000 км і в зв'язку з цим розташована в усіх широтних кліматичних поясах Північної півкулі, за винятком екваторіального. Більша частина материка лежить у субарктичному і помірному поясах, менша – в субтропічному. Арктичний, тропічний і субекваторіальний пояси у межах материка займають порівняно невеликі території

Внаслідок великої протяжності материка з півночі на південь різні частини його дістають неоднакову кількість тепла. Так, річні суми сонячної радіації в північних районах Канади становлять лише 80 ккал/кв. см, а у південних районах США і в Мексиці вони перевищують 140 ккал/кв. см.

Меридіональне найбільших гірських хребтів на заході материка сприяє проникненню повітряних потоків із сходу і перешкоджає доступу у внутрішні райони повітряних мас з Тихого океану. Внутрішні райони материка відкриті і для холодних арктичних мас повітря з півночі, і для теплих тропічних з півдня.

Великий вплив на клімат Північної Америки мають баричні центри, які формуються над океанами. В північній частині Атлантичного океану такими центрами є Ісландський мінімум й Азорський максимум, в північній частині Тихого океану – Алеутський мінімум і Гавайський максимум.

Атмосферні процеси над Північною Америкою проявляються по-різному.