1) природные опасности отдыха в горах2)природные опасности отдыха на равнинах .

1)лавина
2)землятресение

Опасность в горах такова возможен сход лавины ( снега) , на равнинах конечно безопаснее но возможно землетрясение 50%50

Франция:

1. Расположена в западной части Европы.

2. Во Франции представлены три разных типа рельефа – высокие горы, древние плато и равнины. Особенности строения поверхности страны таковы, что наличие нескольких возвышенных территорий не является преградой для связей между равнинами. Пиренеи, Альпы и Юра – горы альпийской системы. Центральный массив, Армориканский массив, Вогезы и Арденны – разрушенные остатки древних герцинских гор. Парижский бассейн (Северо-Французская низменность), Гароннская низменность (Аквитанский бассейн) и грабен Роны и Соны – равнины с малыми амплитудами высот.

3. Климат Франции, за исключением горных районов, преимущественно умеренный, с мягкими зимами (за исключением северо-востока страны), на южном побережье — субтропический. Атлантика оказывает большое влияние на северо-запад, где погода характеризуется высокой влажностью, частыми сильными западными ветрами и обилием дождей.

4. Франция отличается разветвленной речной системой. Благодаря своему удачному географическому положению, Франция, омываемая водами Атлантики и Средиземного моря, богата собственными водными ресурсами. При этом во Франции очень мало озер, а крупных нет вообще. Большинство рек полностью протекают по территории Франции, т.к. берут свое начало в горах Центрального Французского массива. В большинстве своем реки Франции принадлежит бассейну Атлантического океана.

Среди рек Франции самой длинной считается Луара.

5. Согласно рассчётам на начало 2020 года население Франции составляло приблизительно 65 717 181 человек.

6. Сельское хозяйство Франции Во Французской деревне преобладают средние хозяйства площадью 10-50 га. Таких хозяйств более половины, и они владеют свыше 50% земель. ... Крупных же ферм с площадью более 50 га менее 10%, но им принадлежит почти 40% земель (мелкие хозяйства как правило нерентабельны и их число уменьшается).

7. Промышленность Франции является одной из важнейших отраслей экономики страны. Важнейшими секторами промышленности являются производство автомобилей и автокомплектующих, авиационной, ракетной и космической техники, электроники и электротехники, нефтепереработка и нефтехимия, энергетика.

8.

В Список объектов Всемирного наследия ЮНЕСКО во Франции включено 43 наименования, в том числе: 39 объектов включены в список по культурным критериям, 3 — по природным, 1 — по смешанным.
Культурные объекты (39):
Ансамбль Мон-Сен-Мишель с заливом (1979)
Дворец и парк в Версале (1979)
Кафедральный собор в городе Шартр (1979)
Наскальные рисунки в пещерах по реке Везер (1979)
Церковь и холм в Везле (1979)
Дворец и парк Фонтенбло (1981)
Древнеримские и романские памятники в городе Арль (1981)
Древнеримский театр с окружением и триумфальная арка в городе Оранж (1981)
Кафедральный собор в городе Амьен (1981)
Цистерцианский монастырь Фонтене (1981)
Королевский соляной завод в Арк-э-Сенан и большой соляной завод в Салэн-ле-Бэн (1982, 2009)
Площади Плас-Станислас, Плас-де-ла-Карьер и Плас-д'Альянс в городе Нанси (1983)
Церковь Сен-Савен-сюр-Гартан (1983)
Древнеримский акведук Пон-дю-Гар (1985)
Гранд-Иль – исторический центр Страсбурга (1988)
Берега Сены в Париже (1991)
Кафедральный собор Нотр-Дам, бывший монастырь Сен-Реми и дворец То в городе Реймс (1991)
Кафедральный собор в городе Бурж (1992)
Исторический центр города Авиньон (1995)
Каналь-Дю-Миди (Южный канал) (1996)
Исторический укрепленный город Каркасон (1997)
Дороги во Франции, ведущие в Сантьяго-де-Компостела (1998)
Историческая часть города Лион (1998)
Винодельческий район Сент-Эмильон (1999)
Колокольни городов Бельгии и Франции (1999, 2005)
Долина Луары от Сюлли-сюр-Луар до Шалона (2000)
Провен, город средневековых ярмарок (2001)
Гавр – город, восстановленный Огюстом Перре (2005)
Порт Луны (2007)
Архитектурное наследие Вобана (2008)
Епископский город Альби (2010)
Доисторические свайные поселения в Альпах (2011)
Коcы и Севены, средиземноморский агро-пастбищный культурный ландшафт (2011)
Каменноугольный бассейн в районе Нор — Па-де-Кале (2012)
Пещера Шове (Валлон-Понт д'Арк) с палеолитическими рисунками (2014)
Склоны холмов, винодельческие дома и погреба в Шампани (2015)
Архитектурное наследие Ле Корбюзье (2016)
Священное место Тапутапуатеа на острове Раиатеа (2017)

Германия:

1. Страна располагается в умеренных широтах на западе Евразии и входит в состав ее наиболее экономически развитого региона — Западной Европы.

2.
На юге Германии простираются холмы и горы, а на севере – обширная равнина. ... На западе преобладают низкие хребты, сложенные песчаниками, но в Баварии, к югу от Мюнхена, представлены также Северные Известняковые Альпы. Здесь находится высшая точка Германии – гора Цугшпитце (2962 м).

3. климат Германия относится к зоне умеренно континентального климата. Зимы не очень холодные - средняя температура января около +1 градуса, а средняя минимальная температура составляет -3 градуса. ... В горах температура на несколько градусов ниже, а осадков выпадает больше, чем на остальной территории.

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас>>Води суходолу. Основні річкові системи. Великі озера, їх походження
Північна Америка багата на внутрішні води. Тут ротікає одна з найбільших річок земної кулі - Міссісіпі, розташоване найбільше прісноводне озеро Землі - Верхнє. Північноамериканські льодовики поступаються площею тільки льодовикам Антарктиди. Є на континенті болота та значні запаси підземних вод. Але розподілені води на території материка дуже нерівномірно.
Річки. На великих просторах заходу, особливо у південно-західній частині континенту, річок дуже мало. Подекуди їх зовсім немає. А на південному сході річкова мережа, навпаки, густа.
За винятком басейну внутрішнього стоку, що розташований на південному заході материка, усі річки несуть свої води до трьох океанів. Більшість річок належить до басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів. Переважно це рівнинні річки, які живляться здебільшого дощовими і талими сніговими водами.
Серед річок басейну Атлантичного океану виділяється Міссісіпі , назва якої в перекладі з індіанської мови означає велика річка. Це справді найбільша ріка Північної Америки, басейн якої охоплює шосту частину континенту, і одна з найбільших у світі.
На карті Міссісіпі разом із своїми притоками нагадує могутнє дерево, «стовбуром» якого є власне Міссісіпі, а «гілками» - Міссурі та Огайо. Міссісіпі бере початок із невеликого озера на півночі США, де несе свої води, утворюючи пороги й перекати. Тому річка тут не судноплавна. Нижче місця впадіння в Міссісіпі притоки Міссур гається величне видовище. Два могутні потоки, завширшки близько кілометра кожний, течуть, не перемішуючись, протягом 150 — 180 км. Порівняно чиста та світла вода Міссісіпі тече вздовж лівого берега. Поступово вона зливається з каламутними водами Міссурі, забарвлюючись у жовтуватий колір .
Після впадіння Огайо - найповноводнішої притоки - об'єм води в Міссісіпі зростає більш як удвічі. Ширина її в цьому місці сягає понад 2 км. Річище стає звивистим, у ньому утворюється багато островів. Упадаючи в Мексиканську затоку, Міссісіпі утворює дельту, що за розмірами перевищує площу таких центральноамериканських держав, як Сальвадор, Гаїті, Ямайка та ін. Щорічно дельта зростає на 25-100 м, просуваючись далі в затоку.
Річки басейну Тихого океану беруть початок у Кордильєрах і течуть у вузьких і глибоких ущелинах. Усі вони відносно короткі й бурхливі, на півночі часто багатоводні завдяки достатнім запасам вологи у льодовиках. Але з просуванням на південь багато річок, що живляться талими сніговими і дощовими водами, у літній період пересихають. Річки басейну Тихого океану мають великі запаси гідроенергії. Особливо виділяється під цим оглядом найповноводніша з річок басейну - Колумбія, на якій збудовано кілька гідроелектро¬станцій. Серед великих річок також Юкон і Колорадо.
Озера. На континенті насамперед виділяють п'ять значних за: розмірами озер - Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо. Вони величезними сходинками спускаються до Атлантики і віддають їй свою воду через річку Святого Лаврентія. Це - Великі озеро,, улоговини яких утворилися в тектонічних прогинах, а потім були поглиблені давнім льодовиком. Великі озера є важливим джерелом прісної води. Окрім того, вони ніколи повністю не замерзають, тому цілий рік придатні для судноплавства.
Усі озера з'єднані між собою відносно короткими річками. Та, що з'єднує Ері й Онтаріо, - Ніагара дала назву всесвітньо відомому Ніагарському водоспаду.

Дивовижні об'єкти і явища
«Вода, що гуркоче». Саме так мовою місцевих індіанців перекладається назва Ніагара. І справді, шум води, що падає, можна почути на відстані 25 км, а ті, що перебувають біля водоспаду, змушені кричати, аби почути один одного. Водяний пил піднімається на висо¬ту до 100 м. Острів Козиний поділяє водоспад на два потоки. Лівий, канадський, має форму підкови, досягає 48 м заввишки. Через цю частину водоспаду проходить близько 95 % усього об'єму води Ніагари. Права частина водоспаду, яка належить США, має висоту 51 м. Ніагарський водоспад - один із найпотужніших у світі. Якби водою, що за добу протікає через водоспад, заповнити залізничні цистерни, то утворений ними ланцюг тричі оперезав би земну кулю.
Значні за площею озера розташовані й на північному заході материка. У їхньому утворенні також брав участь давній льодовик. Кілька безстічних залишкових озер є на нагір'ї Великий Басейн. У наш час, утративши стік в океан, майже всі вони стали солоними. Найбільшим серед них є Велике Солоне озеро.