Пдиз: * мысленно совершите кругосветное морское путешествие, начиная с красного моря. назовите океаны, моря, заливы, проливы, каналы, по которым и мимо которых вы будете проплывать.

аденский залив, аравийское море, индийский океан, бенгальский залив, пролив северный и южный препарис, кокосовый пролив, море, сиамский залив, южно-китайское море, море сибуян, море висаян, пролив бохаль, море сулу, филиппинское море, тихий океан, мексиканский залив, юкатанский пролив, пролив сантарен, карибское море, пролив мейагуана, саргассово море, атлантический океан, залив фаул.

а вообще там много.. 

Объяснение:

Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.

В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.

Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин

В1947 году тур хейердал вместе с пятью другими смельчаками на плоту пересек тихий океан, обосновывая возможность заселения полинезии из америки. шесть лет спустя открыл остатки поселений доинкского периода на галапагосских островах. дважды - в 1969 и 1970 годах - возглавил экспедиции на папирусных лодках "ра" и "ра-2", доказывая возможность путешествий на подобных суднах в древние времена от марокко до берегов америки. в 2001-м его путешествие в глубь не связано непосредственно с водной стихией, но, по мнению археологов, не менее увлекательно. все началось, как утверждает сам хейердал, с изучения знаменитых "исландских саг". внимательное прочтение древних легенд натолкнуло исследователя на несколько весьма любопытных предположений. долгое время норвежцы считали (впрочем, продолжают считать и теперь) , что один - это некое божество, персонаж мифологии. в "сагах" ученый нашел описание путешествий предводителя скандинавов с именем один. упомянута и его стоянка - в низовьях реки дон, которая в этом источнике носит имя тана. старое название реки исландцы знать не могли, как и имя древнегреческого города танаис. их мог поведать лишь тот, кто сам бывал в этих местах, описал их и составил соответствующие карты. "один - не бог, а вполне реальный человек, живший приблизительно в i веке до нашей эры", - предположил ученый. какие причины заставили его покинуть территорию норвегии и обосноваться в низовьях дона? о том, что скандинавы знали путь к черному морю и далее - в иерусалим через дон - говорят документы . один, проживший со своими людьми определенное время здесь, на юге современной россии, близ тогдашних центров мировой цивилизации, наверняка оказал влияние на формирование элиты норвежского общества - такова суть рабочей гипотезы ученого. о том, что скандинавы знали путь к черному морю и далее - в иерусалим через дон - говорят документы . один, проживший со своими людьми определенное время здесь, на юге современной россии, близ тогдашних центров мировой цивилизации, наверняка оказал влияние на формирование элиты норвежского общества - такова суть рабочей гипотезы ученого.