Сравните штормовые волны и цунами по плану: а)причина возникновения; б) толщина ; в) высота в океане; г) высота у берега; д) длина; е) скорость расположения. какие волны опаснее для судов находящийся в открытом океане, а какие- для судов у берега?

Причина возникновения штормовых волн - ветер, а цунами - землетрясения. По "толщине" (длине?) штормовые волны значительно уступают цунами, равно как и по высоте у берега. По высоте в открытом океане, однако, цунами намного ниже, они наращивают высоту только тогда, когда приближаются к мелководью. По скорости распространения цунами намного быстрее. В открытом океане цунами не представляют никакой опасности, они становятся опасными только у берегов. Штормовые же волны опасны и в открытом океане, и у берега, но у берега цунами опаснее.

Штормовые волны.

а) причина возникновения: воздействие ветра на поверхность воды.

б) толщина воды задействована при возникновении: поверхностные слои воды.

в) высота в океане: в среднем около 4 м, но может достигать до 20 м (при штормовом ветре, например). Т.е. чем более сильный ветер является причиной возникновения волны, тем они выше. Средняя высота около 8 м.

г) высота у берега: ниже, чем в океане в среднем до 4 м.

д) длина: до 250 м, чем ближе к берегу, тем большей становится длина волны. Может достигать 400 м, средняя до 150 м.

е) скорость передвижения: средняя до 18 м/с, т.е. около 60-70 км/час.

Штормовые волны более опасны для судов в открытом океане.

Цунами.

а) причина возникновения: наиболее распространенными причинами возникновения являются подводные землетрясения, оползни, извержения подводных вулканов.

б) толщина воды задействована при возникновении: можно сказать, что от дна до поверхности.

в) высота в океане: может не превышать 0,5 - 1 м.

г) высота у берега: средняя до 25 м, может достигать 40 м.

д) длина: от 10 до 100-200 км/час.

е) скорость передвижения: скорость в океане - 600-900 км/ч, на континентальном шельфе - 100-300 км/ч.

При попадании этой волны на мелководье, ее скорость, как мы видим, понижается, а амплитуда увеличивается.

Цунами для судов (и не только для них), опаснее у берега.

Дополнительно:

- в антарктических водах в 1958 г. была зарегистрирована ветровая (штормовая) волна высотой 24,5 м.

- 9 июля 1958 года на Аляске в результате землетрясения в бухте Литуйя возник оползень, при котором огромная масса льда и земных пород обрушилась с высоты около 1 км. Из-за чего возникла волна, достигшая на противоположном берегу бухты высоты более 500 м.

- около 80 % цунами возникают на периферии Тихого океана.

- существуют так называемые Волны-убийцы (блуждающие волны, волны-монстры, белая волна и пр. названия) - это гигантские одиночные волны, возникающие в океане, высотой около 20—30 метров. Их особенность в том, что они обладают нехарактерным для морских волн поведением. Внезапность и причины их появления позволяют выделить этот феномен в отдельную тему для изучения.

Географи всіх країн намагаються розгадати таємниці, які зберігає наша планета. З цією метою ведуться різноманітні дослідження поверхні Землі, Світового океану, атмосфери, рослинного і тваринного світу.

З 1956 р. ведуться регулярн в Антарктиді. За 45 років на цьому континенті побували вчені багатьох країн. Вони працюють на наукових станціях. 6 лютого 1996 р. над станцією «Володимир Вернадський» піднятий Державний прапор України. Це поки що єдина українська станція в Антарктиді. Вивчається геологічна будова, рельєф материка, льодовиковий панцир, води океану поблизу берегів континенту.

Дуже важливими є дослідження Світового океану. Складений атлас Світового океану, вивчаються рельєф дна, океанічні течії.

Активно вивчається атмосфера. На тисячах метеорологічних станцій на всій Землі ведуться регулярн за станом атмосфери. Завдяки таким дослідженням ми маємо прогноз погоди.

XX століття було не менш багате на географічні відкриття, ніж давні віки. «Сеньйор Кон-Тіки» - так називають відомого норвезького вченого Тура Хейєрдала, який здійснив подорожі на плоту «Кон-Тіки», вітрильних човнах «Тігріс» і «Ра» через моря і океани для підтвердження своєї теорії переселення давніх народів. Цікавою подорожжю стала експедиція ПДКЧР (підводні дослідження Червономорсько-Аденського рифта). У задачу експедиції входили підводні дослідження Червономорсько-Аденського рифта -зони розсування Землі. Уперше в світі був проведений комплекс досліджень гігантської тріщини Землі на дні Червоного моря за до безлюдних апаратів. Отримані детальні уявлення про структуру дна у зоні розломів.

Велике значення мають метеорологічн Щодня на всіх материках майже 10 тисяч синоптичних станцій постійно стежать за погодою. З різних точок Землі інформацію надсилають наукові кораблі, судна і літаки, метеорологічні супутники. Ця інформація оперативно обробляється метеоцентра-мй різних країн і за системою глобального зв'язку розповсюджується по всьому світові. Імовірність точності сучасного прогнозу погоди 70 - 80%.

Великий внесок у розвиток географічної науки належить українським вченим. Ім'я В. В. Докучаєва (1846 - 1903) відоме всім, хто цікавиться науками про природу. Він створив концепцію «єдиної, суцільної і неподільної» природи, сформулював вчення про взаємовідносини між живою і неживою природою, між природою і людиною. Сформулював закон про світову зональність природи.

А. М. Краснов (1862 - 1914)- видатний ботаніко-географ. Здійснив ряд подорожей по Європі, Азії, Африці, Америці. Автор першої в країні донорської дисертації з географії. Першим зазначив, що географія розпалася на окремі дисципліни. Створив першу в Україні кафедру географії в Харківському університеті. У1912 р. заснував Батумський ботанічний сад (сад п'яти континентів).

Учень В. В. Докучаєва - вчений-геохімік, географ, історик науки В. І. Вернадський (1863 - 1945). Вернадський - перший президент АН України (1919-1921).

Павло Чубинський (1839 -1884) - фольклорист, етнограф, займався статистикою (так у XIX ст. називали економічну географію). Автор Державного гімну України. Один з фундаторів Українського географічного товариства (1873).

Степан Рудницький (1877 - 1937) - основоположник української наукової географії. Один з фундаторів Українського Вільного Університету у Відні (1921), Українського Інституту географії і картографії у Харкові (1927).

Российская Федерация занимает огромную территорию и является крупной морской державой. Протяженность ее водных границ составляет почти сорок тысяч километров. С севера и востока наша страна граничит только с морями. Они разные по размеру, глубине и уровню солености воды. От этих характеристик зависит возможность судоходства и другие использования морских ресурсов. Российской Федерации принадлежат в основном окраинные моря из бассейнов трех океанов: Тихого, Северного Ледовитого и Атлантического. Они занимают более восьми с половиной миллионов квадратных километров.