20 в каких природных зонах природные ландшафты в наибольшей и наименьшей степени изменены хозяйственной деятельностью человека

Наибольшая по моему: Тайга. Т.к. человек не может обойтись без древесины, вырубка лесов, строение спортивных комплексов (лыжня, каток...), охранная система от оползней и тд, и тп.
Наименьшая, думаю, либо пустынье, либо тундра, но скорее всего пустынье, т.к. там очень жарко и тем более населения мало из за недостающее количества воды

Географія – одна з найдавніших наук, яка зародилася в період рабовласництва в країнах Сходу й спершу мала чисто просвітницький та описовий характер. Давні вчені-географи в своїх книжках складали описи природи, людей, їх господарської діяльності та культури як своєї країни, так і далеких, загадкових островів, материків, країн. Тому ще в ІІІ ст. до н.е. давньогрецький вчений Ератосфен Киренський запропонував назву цій науці – географія. Це слово складається з двох грецьких коренів: “гео” – земля та “графос” – пишу, тобто – землеописання. 
     Завдання географія в минулому. В давні часи, коли люди знали лише невелику частину планети, тобто ту місцевість, де вони жили, головною метою географії було відкривати й освоювати нові землі. Географічні знання накопичувалися дуже повільно. Тривалий час вони розширювалися завдяки розвитку торгівлі, військовим походам, мореплаванню. Тому першими географами були купці, військові та моряки. Мандруючи далекими краями, вони гали за природою та людьми, які траплялися їм в дорозі, а повертаючись додому, розповідали про свої мандрівки. Так виникали перші описання далеких країн, їх жителів та природних багатств. Географічні подорожі завжди викликали значний інтерес у людей та були овіяні ореолом романтики. Проте вони вимагали від мандрівників не аби якої мужності та відваги. Згодом для вивчення маловідомих країв почали організовувати спеціальні експедиції, які досліджували нові землі. Їх наслідками були написання вченими трактатів з географії, які називалися “космографіями” або “землезнавствами”. Так крок за кроком відбувалося накопичення цінних географічних відомостей, а наука тривалий час залишалася пізнавальною та описовою

Северная, южная, западная, восточная
ЕВРАЗИЯ: мыс Челюскин (78с.ш., 105в.д.), мыс Пиай (1с.ш., 104в.д.), мыс Рока (39с.ш., 9з.д.), мыс Дежнёва (67с.ш., 170з.д.),
АФРИКА: мыс Рас-Энгела (38с.ш.,10в.д.), мыс Игольный (35ю.ш., 20в.д.), мыс Альмади (15с.ш., 17з.д.), мыс Рас-Хафун (11с.ш., 51в.д.)
СЕВЕРНАЯ АМЕРИКА: мыс Мерчисон (72с.ш., 94з.д.), мыс Марьято (8с.ш., 81з.д.), мыс Принца Уэльского (65с.ш., 168з.д.), мыс Сент-Чарльз (52с.ш., 56з.д.)
ЮЖНАЯ АМЕРИКА:  мыс Гальинас (12с.ш., 72з.д.), мыс Горн (56ю.ш., 72з.д.),мыс Париньяс (5ю.ш., 81з.д.), мыс Кабу-Бранку (8ю.ш., 35з.д.)
АВСТРАЛИЯ: мыс Йорк (10ю.ш., 143в.д.), мыс Вильсон (39ю.ш., 146в.д.), мыс Стип-Пойнт (26ю.ш., 113в.д.), мыс Байрон (28ю.ш., 153в.д.)
АНТАРКТИДА: Северная - Антарктический полуостров (63°ю.ш.)