Как человек воздействует на гидросферу?

Я думаю неравнодушно, гидросфера это часть нашего мира так сказать поэтому так или иначе человек должен при

На топографічних картах представлені система географічних координат та система плоских прямокутних координат.

Система географічних координат (географічні координати) застосовується для визначення положення точок земної поверхні відносно екватора й початкового (нульового) меридіану. Координатами є кутові величини: географічна широта B й географічна довгота L. Для визначення географічних координат на топографічних картах слугує мінутна рамка.

Довгота (кут між площиною меридіану в точц та нульовим (Гринвіч) меридіаном), Широта (кут між прямовисною лінією та площиною екватора) визначають положення точки на поверхні Землі. Вимірюються в градусах (°), довгота — від 0° до 180° на захід та на схід від Гринвіча, широта — від 0° до 90° на північ, від 0° до −90° на південь від екватора.

Географічні координати передають горизонтальне (планове) положення точок. Але при роботі із топографічною картою необхідно знати і абсолютну висоту. Абсолютні висоти в Україні визначають в Балтійській системі висот (відносно поверхні геоїда). Для забезпечення правильного положення об'єктів, що наносяться на карту, необхідно визначити географічну широту та географічну довготу й абсолютну висоту певної кількості точок, а положення всіх інших — відносно цих. Точки, закріплені на місцевості із точно встановленими плановими і висотними координатами, називають опорними пунктами, які поділяються на пункти планової основи та пункти висотної основи. Сукупність опорних пунктів дає опорну геодезичну мережу. Точність визначення координат опорних пунктів впливає на точність геодезичної основи карти.

Відповідь коротше:

Географічні координати точки, а саме, її широту , зна­ходять, використовуючи мінутну рамку, на якій крім мінутних поділок на­несені точками 10-секундні поділки.

Через точку проводять лінію, яка паралельна нижній стороні рамки карти, і дійсний меридіан , який паралельний вертикальній стороні рамки карти. Від заданої точки на пів­день і захід проводять кратні 10 секундам паралель та меридіан. З точ­ки опускають перпендикуляри і вимірюють відрізки.

Весна проходит довольно стремительно. в центральных областях крыма заметно теплеет уже в феврале-марте, а на побережьях эти изменения происходят на 1,5 – 2 месяца позднее. потому что солнечное тепло расходуется на прогревание огромных масс воды в черном и азовском морях. по этой же причине весна на полуострове холоднее, чем осень.  зимой случаются резкое понижение температуры воздуха и сильные северо-восточные ветра, особенно часто – в  степных районах и северо-восточных частях горного массива. в то же время, на  юго-западные районы гор воздействуют массы теплого воздуха средиземноморских циклонов. в целом, зимы довольно теплые и влажные, с частыми оттепелями и осадками. снежный покров сохраняется по-разному, а средние показатели таковы: в горах – от 70 до 90 дней, в предгорьях – до 40 дней, на равнине – примерно 20 – 30 дней, на побережье – не более 10 – 20 дней.  погода, соответствующая летним параметрам, устанавливается на территории полуострова в разное время и сохраняется тоже не одинаково. на южном берегу крыма лето нередко начинается уже с 10 – 11 мая и заканчивается через 150 – 160 дней.  в горных районах начала лета следует ожидать не ранее первой декады июля (в отдельные годы летний сезон там вовсе отсутствует), в другие районы крыма лето приходит во второй половине мая и длится 130 – 140 дней.  для этого времени года характерны грозы и обильные, но непродолжительные дожди. ясные и жаркие дни, а ветра не слишком сильны и представлены местными бризами, склоновыми и горно-долинными ветрами.  большую часть осени в крыму, как правило, стоит солнечная, тихая и довольно теплая погода. по сравнению с весенними показателями, в центральных областях температура воздуха выше на 2-3 °c, а на побережье на 4-5 °c. лишь во второй половине ноября погода резко меняется в связи с переходом атмосферных потоков на зимний тип циркуляции.