Какая взаимосвязь между солёностью и температурой поверхностных вод? , !

Чем выше температура воздуха, тем больше происходит испарение с поверхности воды и тем выше соленость вод моря или океана.Есть закономерность, чем больше испарение, тем выше соленость.

Відповідь:

1.а) багатоукладність господарства;

б) низький рівень економічних показників (національного доходу);

в) аграрний характер економіки більшості країн;

г) різке розмежування в сільському господарстві товарно-експортного виробництва, натурального і дрібнотоварного господарства, яке обслуговує місцеві потреби;

г) поширення монокультури в сільському господарстві;

д) переважання у промисловому виробництві гірничодобувної промисловості;

е) збереження колоніального характеру в зовнішній торгівлі.

2.Рослинництво. Воно відіграє провідну роль. У ньому розрізняють два напрями: споживчий (натуральне) і експортний (товарне).Споживчий напрям переважає в Тропічній Африці, де в більшості країн зберігаються общинне (родоплемінне) землеволодіння, дрібне натуральне і напівнатуральне господарство, яке ведеться найвідсталішим вирубно-вогневе мотикове землеробство). Поряд з цим значну частину земель займають великі плантації, що поставляють продукцію на експорт. Там широко використовують найману працю.

Низький рівень розвитку сільського господарства, його екстенсивний характер пояснюються значною мірою складністю і відсталістю аграрних відносин. Африка посідає останнє місце в світі за використанням добрив.

3.Тваринництво. Тваринництво в Африці має екстенсивний характер: переважає відгінно-пасовищне, напівкочове і кочове скотарство.

Племена, які займаються скотарством, прагнуть збільшити поголів'я худоби, але це робиться в основному заради престижності, а не для збільшення продукції. Худоба непородна, до того ж частина її заражена хворобами. У Північній Африці молочна худоба нерідко використовується і як тяглова сила. У багатьох районах Африки розведенню свійської худоби перешкоджає муха цеце - переносник збудника хвороби нагана. Через те там розводять зебувидну велику рогату худобу, яка не піддається цьому захворюванню.

У Північній Африці (Марокко, Судан) переважає вівчарство, в пустинних районах розводять верблюдів. У всіх країнах скрізь (у містах і сільській місцевості) використовують ослів (1/4 поголів'я світу). Ця невибаглива тварина вірно служить людині: на ній їздять верхи, запрягають для перевезення вантажів, примушують качати воду тощо.

В останні роки майже в усіх країнах відкрито ветеринарні пункти, де худобі роблять щеплення, в тому числі і від захворювання сонною хворобою.

4.Промисло́вість — технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

5. -

6. Африка є третім за площею регіоном світу й займає 20,4 % поверхні суходолу. Його площа становить 30,3 млн км². Населення регіону неухильно зростає. За його кількістю Африка поступається лише Азії. Там проживає 1,25 млрд осіб, тобто понад 16,6 % населення світу. Разом з тим у регіоні виробляється лише 2,9% ВВП світу. Усі суверенні країни Африки є членами ООН.

7. -

8. Транспорт Південно-Африканської Республіки представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим)  і трубопровідним , у населених пунктах  та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 219 090 км² (25-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена з північного сходу на південний захід, анклав — держава Лесото; максимальна дистанція з півночі на південь — км, зі сходу на захід — км[2][3]. Географічне положення Південно-Африканської Республіки дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи навколо Африки між Америкою з Європою та Азією з Австралією[4].

Я ТОЧНО НЕ ЗНАЮ ЧИ ТАК...НАДІЮСЯ ЩО З ЧИМОСЬ ДО Пояснення:

1 а, 2 плодородие, не знаю, 4 в 5 а 6 б 7 плодородием 8 не знаю 9 а 10 г     11 номер  На планете выделяют четыре оболочки – атмосфера (воздушная оболочка вокруг Земли), литосфера (твердая оболочка Земли), гидросфера (водная оболочка) и биосфера(все живые существа: растения, животные, грибы, микроорганизмы). Все внешние оболочки Земли могут развиваться и сосуществовать только во взаимодействии, они все очень взаимосвязаны.

Как же влияют организмы (биосфера) на другие оболочки?

1) На атмосферу: растения поглощают из атмосферы углекислый газ и выделяют кислород, без него дышать было бы невозможно, а животные вдыхают кислород и выдыхают углекислый газ, таким образом регулируется содержание нужных газов в атмосфере (почему человечество и обеспокоена вырубкой лесов).

2) На гидросферу: организмы, живущие в воде, забирают (поглощают) из неё некоторые химические вещества, например, кальций для построения скелетов и раковин, а погибая, они пополняют породы дна. Так регулируется химический солевой состав воды и образуются некоторые полезные ископаемые.

3) На литосферу: горные породы литосферы, разрушаясь, разрыхляясь, дают возможность произрастать на них растениям, обитать животным. Отмирая, живые организмы образуют перегной (гумус), который смешиваясь с рыхлыми горными породами, образует плодородную почву.

12номер 1)люди все еще дышат кислородом. 2) большую часть еды берут с ферм - выращивают овощи, фрукты, животных, рыб и т.д.

3) топливо - только из природных ресурсов (газ, нефть, древесина )

Объяснение: