Для получения 1т сахара требуется 7т сахарной свеклы.где выгоднее производить сахар-в местах потребления или в районе свеклосеяния?

конечно свеклосеяния, так как в места потребления может и не быть благоприятных условий для сахарной свеклы и меньше затрат на перевозку.

в районе свеклосеяния, так придется меньше материалов возить.

Починаючи лекцію, В. Москаленко зупинився на базових поняттях, значущості та сутності здоров’я та охорони здоров’ я і наголосив, що від того, як поняття «здоров’ я» буде розвиватися у ІІІ тисячолітті, залежить дуже багато речей. Зараз у світі цінність здоров’я зростає. Люди намагаються довше жити, мати краще здоров’я і користуватися цим здоров’ям у нових умовах. У підтвердження значення здоров’я для людства було наведено три афоризми:

Здоров’я — це не все, але все без здоров’я — ніщо. Сократ

Життя і здоров’я — це найцінніше, що ми маємо. Пан Гі Мун

Єдина краса, яку я знаю — це здоров’я. Християн Іоганн Генріх Гейне

Отже, якщо умовно покласти на одну чашу терезів здоров’я, а на другу — всі інші цінності світу, то здоров’я переважатиме.

Нагадаємо, що у преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) говориться, що здоров’я — це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Проте повне фізичне і душевне благополуччя може визначати лише ідеальне здоров’я, якого практично не буває. Також вважається, що здоров’я — це нормальний стан організму, який характеризується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю при функціонуванні всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та зовнішнім середовищем при відсутності хворобливих проявів. Отже, можна сказати, що здоров’я — це здатність організму перебувати в рівновазі з навколишнім середовищем.

Відповідно до «Основ законодавства України про охорону здоров’я» здоров’я — це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад, а охорона здоров’я — це система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров’я, медичними та фармацевтичними працівниками і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя.

Далі В. Москаленко підкреслив, що значущість здоров’я сьогодні визначається як універсальна цінність, яка стосується усіх — і багатих, і бідних, і молодих, і літніх, людей різних рас. Це невід’ємне право людини, важливість забезпечення якого зростає з кожним роком. Право на охорону здоров’я на міжнародному рівні задекларовано у 1948 р. у статуті ВООЗ. Воно знайшло відображення в документах регіональних організацій, конституції Європейського Союзу (ЄС) та національних конституціях усіх країн. Забезпечення права на здоров’я є пріоритетом у сфері світового розвитку, який, як і запорука благополуччя та добробуту окремої людини і суспільства в цілому, знайшов своє відображення у Цілях розвит­ку тисячоліття ООН.

Сутність здоров’я стосується філософських, політичних, соціальних та інших аспектів. Філософські аспекти полягають у виборі ціннісних орієнтирів, політичні — в забезпеченні стабільності та безпеки держави, соціальні — у відновленні трудових ресурсів, здатності до суспільно-­корисної діяльності, економічні — в підвищенні продуктивності праці, створенні матеріальних благ, що поліпшують добробут населення і якість життя. Психологічна складова визначається перевагами, мотивацією в поведінці зі збереження здоров’я, медична — у формуванні потреби в послугах охорони здоров’я.

За даними Європейського регіонального бюро (ЄРБ) ВООЗ до чинників, які визначають сучасні тренди чи тенденції в охороні здоров’я, належать глобалізація, серйозні демографічні зміни, екологічні проблеми (забруднення довкілля, зміна клімату), соціально-політичні конфлікти, технологічні нововведення, поглиблення нерівності у розподілі матеріальних благ і доступу до послуг, маркетизація, міграція населення, урбанізація тощо.

У 2008 р. у Таллінні відбулася Європейська міністерська конференція ВООЗ щодо систем охорони здоров’я «Системи охорони здоров’я — здоров’я — благополуччя», на якій було прийнято Талліннську хартію. У цьому документі зокрема йдеться, що здоров’я, система охорони здоров’я та благополуччя — це взаємопов’язані поняття. Економічна залежність від здоров’я населення дуже висока. У структурі витрат прямі витрати на охорону здоров’я становлять 47,9%, а непрямі, зумовлені втратою доходів, пов’язаних із захворюваністю та передчасною смертністю — 52,1%.

1.Конфуціянство, як даосизм та буддизм.

2.При збереженні географічної форми континенту, карта і стирає національні кордони, і показує, з миттєвою ясністю які є основні міські центри Європи: Лондон, Париж і Стамбул – всі мають більше ніж по 10 мільйонів жителів. Потім йдуть іспанські та німецькі мегаполіси.

3.Індоєвропейська мовна сім'я поділяється на 10 мовних груп (індоарійська, романська, германська, слов'янська та інші), що об'єднують близько 100 різних мов, якими розмовляє 44,8 % населення світу.

4.економічна – функція міста, що пов`язана із задачами, які вирішують різні територіально-виробничі комплекси;

соціальна – функція міста, що вирівнює рівень життя населення різних територіальних одиниць;

екологічна – функція міста, яка задовольняє потреби населення у найбільш сприятливих умовах життя