Перечислите основные зональные типы растительности россии

Главные типы растительности, наиболее характерные для россии: тундровый, лесной, степной, пустынный, луговой и болотный. тундровый тип растительности формируется в условиях короткого и прохладного лета, высокой влажности воздуха и низкой температуры почв. именно малым количеством тепла определяются основные особенности этого типа: безлесие, мозаичность (пятнистость) , преобладание мхов, лишайников, кустарничков и, отчасти, кустарников, низкорослость, господство многолетников. лесной тип растительности является самым распространенным на территории россии. леса занимают около 45% площади нашей страны. они распространены там, где среднемесячные температуры июля превышают 10°с, а увлажнение достаточное или избыточное. леса транспирируют много влаги, поэтому в районах с недостаточным и скудным увлажнением они могут существовать лишь при дополнительном поступлении влаги за счет грунтовых вод (поймы рек) либо таяния многолетней мерзлоты (центральная якутия) . степной тип растительности формируется в районах недостаточного и неустойчивого увлажнения и представлен сообществами травянистых растений, хорошо переносящих недостаток влаги в почве. для степных растений характерен зимний период покоя, обусловленный отрицательными температурами и наличием снежного покрова, а также летний период полупокоя, когда значительная часть растений прекращает вегетацию. пустынный тип растительности к территориям с наименее благоприятными для существования растений условиями, поэтому растительный покров крайне изрежен и беден в видовом отношении. основной фактор, ограничивающий развитие растений, — недостаток влаги в почве, в связи с чем важную роль играют приспособления растений к дефициту влаги. луговой тип растительности формируется при средних условиях увлажнения. по определению а. п. шенникова, лугами называют пространства со средней степенью увлажнения почв, занятые травянистой мезофильной растительностью. травяной покров лугов всегда густой и обычно достаточно высокий. луговые растения не переносят ни сильного иссушения почвы, ни постоянного переувлажнения. почти все луговые растения — многолетники. болотный тип растительности формируется при постоянном избыточном увлажнении. болота — это сообщества влаголюбивой растительности, расположенные на избыточно увлажненных участках суши, но без сплошного зеркала воды на поверхности. в составе растительных сообществ болот участвуют мхи, лишайники, кустарники, травянистые растения и даже деревья (сосна, береза, ольха) .

ответ: Науково-технічний прогрес: поява різноманітних видів транспорту корінним чином змінює всю систему соціально-економічних відносин, переносить її на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносин. Тому не можна заперечувати, що транспорт є одним із головних чинників посилення глобалізації.

Розвиток транспорту сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, дозволяє перерозподілити товари, забезпечує зв'язки між державами. Без транспорту був би неможливий сам процес сучасного виробництва, для якого необхідні зв'язки щодо постачання сировини і продукції.

Якщо підходити до питання об'єктивно, беззаперечно не можна виділити і негативні наслідки глобалізації. Тому що, глобалізація економіки – це не лише вигоди від зростанні участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності.

Це питання вже було. Користуйтесь пошуком.

1. Законодавчо, на державному рівні, дуже слабко забезпечена охорона природно-заповідного фонду.

2. Корупція у владі. У результаті чого видаються дозволи на винищення флори і фауни, задля отримання фінансової вигоди.

3.Бездіяльність правоохоронних органів щодо дрібних порушників, як приклад - продаж червонокнижних квітів.

4. Корупція правоохоронних органів відносно більш серйозних порушень. Як приклад - бракон'єрство і відсутність запровадження кримінальних проваджень порушників.

5. Безвідповідальне і байдуже ставлення громадян до природно-заповідних фондів, що призводить до стихійних сміттєзвалищ, винищення рослин та тварин заради поживи, або розорювання під ріллю.

Отже в сукупності можна сказати, що кожен з нас несе відповідальність за винищення природно-заповідного фонду України. Але найперше, що потрібно, то це на рівні Держави вирішити питання захисту фондів та більш жорстку систему штрафів та покарань для порушників.