Значення машинобудівної промисловості сша

Машинобудування є провідною галуззю всієї промисловості, її «серцевиною». Продукція підприємств машинобудування грає вирішальну роль у реалізації досягнень науково-технічного прогресу в усіх галузях господарства. У США питома вага машинобудування в промисловій структурі складає від 40 до 50% [8]. 
Машинобудування - найбільш велика комплексна галузь, яка визначає рівень науково-технічного прогресу у всьому народному господарстві, оскільки забезпечує всі галузі машинами, обладнанням, приладами, а населення - предметами споживання. Включає також металообробку, ремонт машин і устаткування. Для неї особливо характерно поглиблення спеціалізації виробництва і розширення її масштабів. До перелічених підрозділам машинобудування слід додати і «малу» металургію - виробництво сталі і прокату, як в ливарних цехах машинобудівних підприємств, так і на окремих спеціалізованих підприємствах з виробництва лиття, поковок, штамповок, і зварних конструкцій для машинобудування.

 У зазначеній структурі галузі найбільш складним є машинобудування, що включає такі найважливіші підгалузі, як: 

☻Машинобудування для міжгалузевих виробництв (електронна та радіопромисловості, приладобудування, верстатобудівна та інструментальна, підшипникова промисловість тощо); 

☻виробництво обладнання для галузей народного господарства (будівельно-дорожнє машинобудування, транспортне, тракторне і сільськогосподарське машинобудування тощо); 

☻виробництво обладнання для галузей промисловості (енергетичне машинобудування, металургійне, гірничошахтне і гірничорудне машинобудування, хімічне машинобудування,виробництво технологічного устаткування для текстильної промисловості та ін); 

☻для невиробничої сфери (комунальне машинобудування, виробництво побутових приладів і машин, військова техніка та ін.) 

Крім галузевої класифікації, машинобудування можна розчленувати за стадіями технологічногопроцесу на заготівлю; механічну обробку і складання. За металоємності, а також за трудо-та енергоємності прийнято виділяти важке, загальне та середнє машинобудування. 
Важке машинобудування відрізняється великим споживанням металу, відносно малою трудомісткістю і енергоємністю. Воно включає виробництво металомістких і великогабаритних виробів. Для загального машинобудування характерні середні норми споживання металу, енергії, невисока трудомісткість. В основному це виробництво обладнання для окремих галузей промисловості. Загальне та середнє машинобудування досить схожі і чітко виражених закономірностей у географії не мають. 

Педосфера (от греч. pedon – почва, и sphaira – шар) – почвенная оболочка Земли, аналогичная другим земным оболочкам – геосферам: литосфере, гидросфере, атмосфере.

В качестве синонима термина “педосфера” используется понятие “почвенный покров Мира” или Земли, т. к. составляющие педосферу почвы покрывают большую часть поверхности земной суши. Изучению педосферы посвящена особая естественно-историческая наука – почвоведение. Впервые термин “педосфера” был введен в научный оборот профессором Московского университета А. А. Яриловым в его монографии “Педология как самостоятельная естественно-научная дисциплина о земле”, изданной в 1905 г. в Юрьевском университете (ныне г. Тарту, Эстония) . Ныне этот термин довольно широко используется в научно-исследовательской литературе и учебниках по почвоведению.

Планетарные функции
Несмотря на малую мощность (толщину) – всего от нескольких сантиметров до полутора-двух метров, – педосфера выполняет множество планетарных функций, имеющих важнейшее экологическое значение для жизни на Земле, прежде всего для живого мира земной суши, включая и человека с его хозяйственной деятельностью.

Среди множества функций, осуществляемых почвами в разнообразных наземных экосистемах и биосфере в целом наибольшее значение имеют те, которые характеризуют педосферу как уникальную среду обитания и жизнедеятельности живых существ. Уникальность проявляется в том, что будучи самой тонкой земной оболочкой почвенный покров характеризуется самой высокой плотностью жизни и наибольшим видовым разнообразием населяющих ее живых существ. Действительно, по исследованиям биологов более 92% генетически разных видов растений и животных, известных на Земле, являются сухопутными и живут в почве или на почве. В системе почва-растение происходит великий двусторонний процесс аккумуляции и деструкции органического вещества, обеспечивающий возобновление и циклический характер жизни на Земле.

Очень важной и наиболее широко известной функцией почв является их биологическая продуктивность (на сельскохозяйственных землях – плодородие) , т. е обеспечивать растения элементами питания, влагой, воздухом и теплом и тем самым воспроизводить жизнь растений, давать урожай. Использование почвенного плодородия дает человеку более 98% всех продуктов питания и большое количество разнообразного сырья для промышленного производства. Поэтому на протяжении всей истории человечества борьба за плодородие почвы всегда была на одном из первых мест.

Материки Евразия, Северная и Южная Америка, Австралия, Антарктида и Африка омываются океанами,которые в свою очередь образуют Мировой океан.
Мировой океан - это вся вода на Земле. Даже маленькое озеро - это Мировой океан. Вода занимает 75% всей Земли. Материк Евразия омывается всеми 4 -мя океанами. Антарктида тремя - Тихим, Индийским, Атлантическим океанами. Африка двумя - Атлантическим и Индийским. С. и Ю. Америка тремя ( Южная Америка двумя - Атлантический и Тихий) - Северный - Ледовитый, Тихий и Атлантические океаны. 
Вся вода в природе ВЗАИМОСВЯЗАНА!