Роль океана в жизни человека и природы (коротко)

Ситуація з поставками пального на українські нафтобази погіршилася - деякі АЗС були змушені простоювати через те, що нафтобази не змогли поповнити свої запаси.

Цю ситуацію учасники паливного ринку обговорили на засіданні оперативного штабу в Мінінфраструктури у п'ятницю, 6 вересня, повідомляє видання Oilpoint.

"Дефіцит пального на певних нафтобазах пов'язаний з тим, що Укрзалізниця не справляється зі збільшенням потоку вантажів. Крмі цього, на ситуації позначається повільна робота митниці на ключових станціях, через які проходять склади з пальним", - йдеться у повідомленні.

"Низка залізничних станцій виявилися паралізованими. Простої на станції Дарниця досягають 20 днів. Склад Кременчук-Київ замість 7 днів йде 20-30 днів, не говорячи уже про інших відправників, ту ж Білорусь" - підкреслив один з учасників засідання оперативного штабу.

Водночас на зустрічі повідомили, що останніми днями на станції Дарниця є певні поліпшення в роботі.

Учасники ринку також відзначили складну ситуацію на станції Коростень, закликавши представників держави збільшити штатну кількість співробітників митниці на станції для прискорення оформлення проходу вантажів.

Також, за словами учасників ринку, виникла проблема зі своєчасним поверненням порожніх цистерн на білоруський бік, хоча в цьому напрямку ігається позитивна динаміка.

"Представники держави на зустрічі пообіцяли вирішувати проблеми, що виникли, і доповісти про ситуацію вищому керівництву країни для забезпечення оперативних заходів для вирішення ситуації", - пише Oilpoint.

Як зазначає enkorr, вартість дизпального у дрібнооптовому сегменті на минулому тижні зросла на 1 грн/л і досягла 22 гривень за літр. Крім перебоїв з поставками палива, співрозмовники видання відзначають загальне зниження поставок імпортного ресурсу, яке в першу чергу викликане відсутністю вільного рухомого складу.

Зазначається, що знизив відвантаження дизпального Кременчуцький НПЗ "Укртатнафти".

"Свої зобов'язання за контрактами вони виконують, але з відвантаженням додаткових обсягів на цьому тижні вже виникають складнощі", - говорить один з покупців кременчуцького палива. За його словами, причиною може бути початок відвантажень заводом палива за контрактами з "Укрзалізницею".

Кілька співрозмовників enkorr вважають, що ситуація з нестачею пального не настільки критична, і що зростання ціни продиктоване більше спекулятивними настрою

Российская Федерация - одно из немногих государств мира, располагающее крупными, а в ряде случаев и крупнейшими запасами различных полезных ископаемых. Именно это сочетание масштабности и разнообразия богатств недр чрезвычайно редко и обеспечивает весьма солидный вклад в совокупный природно-ресурсный потенциал (ПРП) России. К настоящему времени выявлены, разведаны и предварительно оценены крупные запасы полезных ископаемых, потенциальная денежная ценность которых в текущих "мировых" ценах составляет около 30 млрд. долл. СШАИз них 32,2 % приходится на долю газа, 23,3 % - на уголь и горючие сланцы, 15,7 % - на нефть, 14,7 % - на нерудное сырье, 6,8 % - на черные металлы, 6,3 % - на цветные и редкие металлы и 1,0 % - на золото, платину, серебро и алмазы. Значительно выше (140,2 трлн. долл. США) оценивают прогнозный потенциал. В его структуре полностью доминирует твердое топливо (79,5 %), далее следует газ (6,9 %) и нефть (6,5 %). На долю всех остальных видов полезных ископаемых приходится в совокупности 7,1 %. Такое разительное отличие от структуры балансовых запасов обусловлено, в первую очередь, колоссальными, несопоставимыми с другими полезными ископаемыми по величине, геологическими запасами углей на территории России. Основные запасы углеводородного сырья расположены главным образом в Западно-Сибирской и Урало-Поволжской провинциях. Крупные прогнозные ресурсы выявлены в Восточной Сибири (Красноярский край, Иркутская область, Республика Саха-Якутия), значительным потенциалом обладает Тимано-Печорская провинция (республика Коми, Ненецкий автономный округ, Архангельская область), шельф северных и дальневосточных морей. Несмотря на это изобилие, есть виды минерального сырья, запасы которых либо незначительны, либо малоэффективны. Потребность промышленности России в марганце, хроме, ртути, сурьме, титане и ряде других полезных ископаемых ранее почти полностью покрывалась поставками из республик бывшего СССР. Стимулом межреспубликанского обмена была географическая близость центров добычи полезных ископаемых к их крупным потребителям на территории России. Ежегодно из Казахстана поступало около 51,5 млн. тонн угля, 15,1 млн. тонн железной руды, предназначенной для металлургических заводов Урала и Сибири. Уголь и товарная железная руда ввозились из Украины, количество которых составляло соответственно около 4,1 и 5,5 млн. тонн. Среднеуральский медеплавильный завод (МПЗ) на 14% обеспечивался привозным сырьем с Алмалыкского (Узбекистан) и Маднеульского (Грузия) комбинатов. Алюминиевые заводы Сибири (Новокузнецкий, Красноярский, Саянский, Братский) в значительной мере снабжались глиноземом с Павлодарского алюминиевого завода в Казахстане, Волгоградский - с Николаевского глиноземного завода (ГЗ) на Украине. Из приведенного обзора можно видеть, что в целом Россию следует отнести к странам, чрезвычайно богатым природными ресурсами. Вопрос о том, как ими распорядиться, для нас особенно актуален ввиду коренной смены системы хозяйствования в целом и природопользования - в частности. Когда ставится задача сохранения природных, прежде всего невозобновимых, ресурсов, неизбежно возникает вопрос, а для скольких поколений? Обычно предлагаемые сторонниками такого подхода меры могут сохранить имеющиеся ресурсы для еще 3-5 поколений, то есть приблизительно на один век. При отсутствии глобальных катаклизмов любого происхождения продолжительность будущего существования человечества должна измеряться тысячелетиями, а не веками, и поэтому перед ним стоит проблема не сбережения ресурсов для будущих поколений, а постоянной смены ассортимента и характера использования ресурсов, то есть модели природопользования. Такая задача может быть решена только постоянно прогрессирующим в своем интеллектуальном и техническом оснащении, в уровне познания окружающего мира, в объеме экономических возможностей человечеством.

Объяснение: