Дайте определение следующим понятиям, рельеф река муссон шельф залив

Рельеф-совокупность неровностей земной коры.
Река-постоянный водный поток значительных размеров с естественным течением по руслу от истока до устья.
Муссон-Ветер,меняющий своё направление два раза в год:зимой с суши,летом с моря на сушу.
Шельф-прибрежная мелководная зона океана.
Залив-Водное пространство,окружённое с трёх сторон сушей.

Відповідь:

Відхо́ди — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності та не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення [1]. Відходи також є об'єктом права власності . Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої.

Винятком із зазначеної категорії речовин є невловлювані газоподібні речовини, що викидаються безпосередньо у повітря, наприклад, діоксиди вуглецю та азоту, аерозольні димові часточки, а також речовини, в основному розчинні, що скидаються із стічними водами у водні об'єкти (крім тих, які акумулюються і підлягають вивезенню у спеціально відведені місця).

Пояснення:

Класифікація промислових відходів

Класифікувати тверді промислові відходи можна за такими ознаками:

за галузями промисловості (відходи паливної, металургійної, хімічної та інших галузей);

за конкретними виробництвами (відходи сіркокислотного, содового, фосфорокислотного та інших виробництв);

за агрегатним станом (тверді, рідкі, газоподібні);

за горінням (горючі та негорючі);

за методами переробки;

за можливостями переробки (вторинні матеріальні ресурси (ВМР), що переробляються або плануються надалі перероблятися, і відходи, що на даному етапі розвитку економіки переробляти недоцільно);

за рівнем небезпеки (промислові відходи поділяються на чотири класи небезпеки).

Відходи сфер виробництва і сфери споживання залежно від фізичних, хімічних і біологічних характеристик усієї маси відходу або окремих його інгредієнтів поділяються на чотири класи небезпеки:

Перший — надзвичайно небезпечні

Другий — високонебезпечні

Третій — помірнонебезпечні

Четвертий — малонебезпечні

Клас небезпеки відходів встановлюється залежно від вмісту в них високотоксичних речовин розрахунковим методом або згідно з переліком відходів, наведених у Державному класифікаторі відходів. На всі види відходів розробляється технічний паспорт згідно з Міждержавним стандартом ДСТУ-2195-93, дія якого поширюється на 10 країн СНД.

Тверді побутові відходи (ТПВ). До твердих побутових відходів відносять картон, газетний, пакувальний або споживчий папір, всіляку тару (дерев'яна, скляна, металева); предмети та вироби з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси, текстилю та інших матеріалів, що вийшли з ужитку або втратили споживчі властивості; зламані або застарілі побутові прилади, — сміття, а також сільськогосподарські та комунальні харчові відходи[1]. В Україні сортують 4 % побутових відходів, решту спалюють або вивозять на сміттєзвалище.

рідкі побутові відходи (стічні води, фекалії)

Також є відходи які не можна викидати на смітник це:

Батарейки

Люмінісцентні лампи  зважаючи на вміст у них ртуті, належать до надзвичайно небезпечних відходів. Один грам цієї речовини здатний забруднити понад 3 300 000 куб. м повітря. При цьому у кожній лампі міститься приблизно 4 мл ртуті. Потрапляючи в організм людини ця речовина сильно вражає нервову систему, нирки, печінку.

Скляні градусники  які також містять смертельно небезпечну для здоров’я ртуть, приймають за певну плату на утилізацію спеціалізовані підприємства. Примітно, що термометри радянського зразка мають до 500 мг ртуті.

Невикористані ліки або ліки з вичерпаним терміном, які містять потужні хімікати, можуть забруднити ґрунт, воду або ж повітря. Утилізацією такого типу сміття займаються певні організації або власне аптеки.

Побутова електроніка

Побутова техніка (холодильники, кондиціонери і т.д.), до складу якої входять охолоджувачі, утеплювачі та інші речовини, які завдають непоправної шкоди довкіллю, необхідно здавати на утилізацію спеціалізованих організаціям.  

Невикористані феєрверки або те, що від них залишилося, ні в якому разі не можна викидати на смітник. Такі відходи можуть утилізувати пожежники.

Пластикові запальнички навіть з невеликою кількістю пального можуть легко займатися. Частково використані або бутанові запальнички необхідно здавати у спеціальні центри утилізації побутових відходів.

Шини, які теж завдають чимало шкоди довкіллю, теж необхідно здавати на переробку.

Фарби, розчинники, а також вимазані у них щітки та пензлики можуть стати причиною пожежі на сміттєзвалищі та потрапляння токсичних речовин у повітря. Такі відходи краще здати до центру переробки небезпечних побутових відходів.

Клеї та лаки, які містять розчинники та інші токсичні речовини, не можна викидати на смітник у рідкому стані. Такі відходи необхідно висушити або віднести до центру утилізації побутових відходів.

Надіюсь хватить для міні проекту

Бажаю удачі!!!

 

теме

Трунникова Наталья Константиновна

Опубликовано 29.04.2013 - 17:46 - Трунникова Наталья Константиновна

Использую для самостоятельной работы

Скачать:

Файл prakticheskaya_rabota_po_geografii_dlya_uchashchihsya_9_klassa.docx 13.6 КБ

Предварительный просмотр:

Практическая работа по географии для учащихся 9 класса №1

Характеристика района добычи нефти

Цель работы: формирование умений составлять экономико-географическую характеристику топливной базы по картам и статистическим показателям, уметь сравнивать нефтяные базы между собой.

Материалы для выполнения практической работы: учебник по географии, атлас, другие источники информации (Интернет-ресурс).

Ход работы:

Задание: используя текст учебника и тематическую карту, показывающую размещение основных энергетических баз страны, сравнить, дав краткую характеристику нефтяным базам России. Материалы сравнения оформить в виде таблицы.

План сравнительной характеристики нефтяных баз.

План сравнения

Нефтяные базы

Волго-Уральская

Западно - Сибирская

1. Географическое положение относительно потребителей

расположена в восточной части Европейской территории Российской Федерации, в пределах республик Татарстан, Башкортостан, Удмуртия, а также Пермской, Оренбургской, Самарской, Саратовской, Волгоградской Кировской и Ульяновской областей

крупнейший нефтегазоносный бассейн мира, расположенный в пределах Западно-Сибирской равнины на территории Тюменской, Омской, Курганской, Томской и частично Свердловской, Челябинской, Новосибирской областей, Красноярского и Алтайского краев.

2. Как разведаны бассейны

Район старого освоения (с 1929 года), запасы хорошо разведаны, месторождения освоены.

Район нового освоения (с 1970 г.)

3. Степень разработки бассейна, уровень добычи

Известно свыше 400 месторождений нефти и 50 – газовых. 25% добываемой нефти в России.

Месторождения расположены на глубине 2000 – 3000 м. Добывается 70% российской нефти

добычи

насосный

Насосный (большая часть), фонтанный.

5. Качество нефти

Тяжелая, содержит примеси, попутный газ.

Высокое, содержание серы – низкое.

6. Условия транспортировки

Нефтепроводами на запад и за рубеж.

Нефтепроводы в основном западного направления и на юг Сибири.

7. Эколого-экономические проблемы и перспективы развития нефтяных месторождений

Выработка месторождений, требует глубокой переработки, т.к. содержит примеси, устаревшие нефтепроводы.

Неблагоприятные условия добычи: континентальный климат, заболоченность территории, уязвимость и природы. Неполная переработка попутного газа. Низкие капиталовложения ведущие к снижению геологоразведочных работ.

Вывод: нефть и продукты ее переработки остаются на сегодняшний день наиболее востребованными видами топлива, но нефтяные предприятия требуют больших капиталовложений для реконструкции нефтепроводов и оборудования, а также проблемы, связанные с расположением месторождений в районах с экстремальными природными условиями, где природа очень уязвима и требует бережного и рационального отношения к себе.