Каковы особенности заселения и освоения территории российского государства на различных этапах?

Географические особенности заселения и освоение территории Российского государства на разных этапах:

1)      История заселения территории России:

- к Ильмень-озеру, на Верхнюю Волгу и в междуречье Оки и Волги 9-12 века (народы: меря, весь, мордва);

-на Европейский Север и северо-восток 13-15 века (народы: коми, карелы, ненцы, саами);

-начало освоения Дикого поля, продолжение колонизации век (народы: мордва, чуваши);

-продолжение освоения Дикого поля. Вхождение в Российское государство слободской Украины, начало заселения Поволжья (народ: татары, башкиры, марийцы, украинцы);

-в Северную и Среднюю Сибирь (народы: ханты, манси, якуты, эвенки);

-в Сибирь и Северный Казахстан (народы: татары, казахи);

-в Предкавказье, Новороссию, Крым, Сибирь (южную), Аляску (народы Предкавказья, крымские татары, коряки, алеуты);

-в приморские районы Закавказья (народы Закавказья);

-в Центральный Казахстан и Приморье, Северный Кавказ (народы: казахи, чеченцы, ингуши);

-На юг Сибири и Дальнего Востока (народы: хакасы, буряты).

 

2)      История освоения территории России:

-Московское государство (1462 г.) – 0,43 млн. км. кв.

-Русское государство (1533 г.) – 2,8 млн. км. кв.

-Российское государство 17 век – 4 млн. км. кв.

-Российское государство конец 17 века -  5,5-7 млн. км. кв.

-Российское государство 18 век – 13,7 млн. км. кв.

-Российская империя 18 век – 15 млн. км. кв.

-Российская империя начало 19 века – 16 млн. км. кв.

-Российская империя 19 века – 19 млн. км. кв.

- Российская империя начало 20 века – 22 млн. км. кв.

Объяснение:

Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водн незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.

Географічне положення. Тихий океан ще називають Великим, бо він найбільший на планеті. Океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі — 178,7 млн км кв. — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки. Проте географічне положення — це не лише адреса, за якою можна відшукати той чи інший океан на карті або глобусі, а й надзвичайно важлива характеристика, яка передусім дає уявлення про природні умови самого океану. Маючи таке уявлення, можна зрозуміти значення океану в житті людей, що живуть на океанічному узбережжі у різних куточках земної кулі.

Північна межа Тихого океану проведена через Берингову протоку. На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.

Отже, Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого. Таке розташування зумовлює надзвичайну різноманітність його природи, в якій можна помітити цікаві закономірності.

Екватор поділяє Тихий океан приблизно на дві рівні частини, природа яких подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану значно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями.

Відмінності в природі західної та східної частин океану зумовлені й обрисами берегової лінії материків. У Євразії вона дуже розчленована і має численні острови, затоки та окраїнні моря, в які впадають потужні ріки. Тому більшого впливу суходолу зазнає західна частина океану, ніж східна.

Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної та Південної Америки. Проте його води не тільки розділяють материки і держави. Через океан пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки.

Рельєф дна. Якби води Тихого океану можна було випарувати, то відкрилася б територія, рельєф якої дуже нагадує поверхню Євразії. Адже на дні океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. А вулканів і підводних гір тут значно більше, ніж у всіх інших океанах разом узятих. Різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов'язана з будовою земної кори.

Однаковий тип земної кори материків та їх підводних частин зумовлює також схожість їхнього рельєфу. Саме це можна гати в Тихому океані біля берегів Євразії, де підводна окраїна материка особливо велика. Тут, зокрема на шельфі, продовжуються гори і рівнини суходолу, чітко затоплені річкові долини. На материковому схилі вони перетворюються на глибокі підводні улоговини — каньйони.

2.Крайняя северная точка - мыс Челюскин (78° северной широты, 104⁰ восточной долготы.)
Крайняя южная точка - мыс Пиай (1⁰ северной широты, 103° восточной долготы.) Крайняя западная точка - мыс Рока (39° северной широты, 9° западной долготы.) Крайняя восточная точка - мыс Дежнёва (66⁰ северной широты, 170° восточной долготы.)
1.Площадь - 53,4 млн км2. 
3.Евразия не пересекается экватором, поэтому она полностью лежит в северном полушарии. Материк пересекается нулевым меридианом и 180 меридианом. Евразия лежит в восточном и западном полушарии
4.Евразия омывается водами всех четырёх океанов. На севере – Северный Ледовитый, на востоке – Тихий, на юге – Индийский, на западе – Атлантический океан.
5.крупнейшие реки:
янцзы,, меконг, амур, лена, енисей, волга, инд, , дунай
крупнейшие озера:
каспийское, байкал, балхаш, ладожское, онежское, иссык-куль, урмия, дунтинху, венерн, аральское, таймыр, ханка