Что обозначает умение ориентироваься?

Умение ориентироваться на местности — это первое условие безопасного пребывания человека в природных условиях. Ориентироваться на местности — это значит уметь:
1) определять стороны горизонта и представлять себе, где находится юг, север, восток и запад; 
2) определять своё местонахождение на местности относительно местных предметов, а также форм рельефа (холм, овраг, берег реки и др.); 
3) выбрать нужное направление движения, чтобы выйти в намеченное место; 
4) выдерживать во время движения выбранное направление, чтобы не сбиться с намеченного пути. 

При ориентировании в природных условиях необходимо прежде всего хорошо знать наиболее характерные местные предметы по маршруту движения (развилка дорог, характерный изгиб реки, отдельное дерево, лесная поляна и др.), которые необходимо использовать как маяки, указывающие ваше местоположение и нужное направление движения.

Для определения сторон горизонта необходимо уметь пользоваться компасом, солнцем и часами, определять стороны горизонта по Полярной звезде.

Для ориентирования на местности, если показ проходит по неизвестному для вас маршруту, необходимо уметь ориентироваться по компасу и карте. 

Объяснение:

Лугань-река в протекающей по территории Луганской и Донецкой областей, правый приток Северского Донца.

Река Лугань берёт своё начало на территории города Горловки, у железнодорожной насыпи в районе станции Байрак на высоте 263м. Длинареки Лугань около 198 км, площадь бассейна 3740 км². ... Река протекает по самому старому району города Луганска — Каменному Броду.

Является правым притоком рекиСеверский Донец, относится к бассейнуреки Дон. Длина реки Лугани 198 км, площадь бассейна 3740 км². Средний расход воды — 14 м³/

Подробнее - на -

Відповідь:Найбільшу кількість вертикальних поясів у горах Євразії мають південні схили Гімалаїв. Тут, біля підніжжя, поширені заболочені тропічні ліси. Для них характерні чагарникові зарості, густо перевиті ліанами. Далі вгору, приблизно до висоти 1000 м, росте гірський тропічний ліс. Піднявшись іще на кілометр, можна натрапити на субтропічну вічнозелену рослинність. Вище неї починають переважати рододендронові й мішані ліси з підліском з низького бамбука. Іще кілометр угору - з’являються хвойні та листопадні ліси зі смереки, модрини, ялівцю. Верхня межа лісу перебуває на висоті 3500 м.

Вище лісового поясу розташовані субальпійські чагарникові зарості та криволісся, які поступово переходять у луки. Примули, анемони, маки та інші квіткові рослини піднімаються до снігової лінії. На вічних снігах і льодовиках життя майже не існує.

Ніде у світі немає такої кількості вертикальних поясів, як у Гімалаях. Цікаво, що на їхніх північних схилах через надзвичайну сухість утворилося тільки два пояси - гірські пустелі, які одразу переходять у пояс вічних снігів.

Пояснення: