Установите соответствие между сторонами горизонта и характерными для них азимутами 1) север а)0градусов 2) восток б)315 3)юго-запад в)90 4)северо-запад г)225

1) север - а) 0°

2) восток - в)90°

3)юго-запад - г)225°

4)северо-запад - б)315°

Объяснение:

В качестве объяснения к ответу я прикрепила схему «сторона горизонта - азимут». На ней все видно, дополнительно выделила пары из задания.

Гімалаях – найвищих горах світу – через їх географічне розташування в субекваторіальному й тропічному поясах та грандіозну висоту ігається планетарний максимум висотної поясності. Це означає, що піднімаючись південними схилами від підніжжя до вершин, можна побувати в усіх природних зонах світу: від вологих субекваторіальних лісів до високогірної тундри.

Так, біля підніжжя, там де рівнина переходить у передгір’я, тягнеться пояс субекваторіальних вічнозелених болотистих джунглів – тераїв. У цьому поясі ростуть пальми, мімоза, банан, перевиті ліанами. Трави сягають заввишки 5 м. У густих заростях водяться такі великі тварини, як слони, носороги, буйволи. У лісі багато мавп. Із хижаків водяться тигр і леопард. Колись у тераях були поширені озера і болота, що кишіли малярійними комарами. Нині вони здебільшого осушені.

Вище джунглів до висоти 1 200 м розташовується пояс вічнозелених тропічних лісів, де ростуть салове дерево, деревовидні папороті, бамбук і численні ліани. Його змінює пояс субтропічних лісів з вічнозелених (сосна, дуб) і листопадних (магнолія, клен, каштан) дерев. На висотах вище 2 000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойні ліси із сріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3 500 м.

Вище ліси розріджуються і змінюються субальпійським поясом з високотравними луками і чагарниками з ялівцю та рододендрона. Над ними розташовуються альпійські луки, де примули, анемони, маки утворюють барвисті трав’яні килими. На відмітках 5 500 – 6 000 м проходить снігова лінія, за якою – пояс вічних снігів і льодовиків.. Отже, жодні гори світу не мають таких колосальних контрастів ландшафтів, як Гімалаї.

У Гімалаях у верхніх поясах зустрічається чорний гімалайський ведмідь, який на відміну від бурого ведмедя має на грудях на чорному хутрі білу пляму у вигляді літери V. До висоти 5 000 м піднімається сніжний барс, який має дуже гарне пухнасте хутро. У високогір’ях водиться як, густа і довга вовна якого дозволяє витримувати сильний холод. Мускусні олені (кабарги), дикі гірські барани й кози здатні долати скелясті стрімкі уступи. Повсюдно поширені гризуни, особливо підкоришники. Багато птахів, серед яких фазан данфе, дикий індик улар.

Найбільш освоєними людиною є передгір’я і середня смуга південних схилів Гімалаїв, які найсприятливіші для життя. Там розташовані поселення, прокладені дороги. В долинах вирощують рис, а на схилах цитрусові і чайний кущ. У високогір’ях розводять овець і яків (мал.). Вище за 4 500 м постійного населення вже немає.

1. Руководителем всей экспедиции и капитаном первого корабля был Иван Федорович Крузенштерн, капитаном второго – Юрий Федорович Лисянский.
2. Корабли назывались «Надежда» и «Нева».
3. Айсберг – отколовшаяся от суши глыба льда, дрейфующая в океане.
4. Фаддей Беллинсгаузен – руководитель экспедиции, Михаил Лазарев – капитан второго шлюпа.
5. Корабли типа «шлюп», назывались Восток и Мирный.
6. Целями экспедиции были сбор географической информации, вклад русской науки в географические исследования.
7. Судно Крузенштерна совершило дополнительное плавание за пределы экватора. Это и стало причиной его задержки.
8. Дело в том, что Джеймс Кук не смог пробиться сквозь прибрежные льды Антарктиды, он решил, что это невозможно и сделал об этом соответствующие записи.
9. Они догадывались о существовании самого южного материка, и многочисленные факты, собранные в ходе экспедиции (они смогли проплыть вдоль значительной части Антарктиды) это подтвердили.
10. Рисунки и письменные отчёты – единственные доступные на тот момент средства записи информации.
11. Айсберг может потопить или повредить корабль, столкнувшись с ним (как Титаник, например). Более того, избежать столкновения непросто, так как подводная часть айсберга, как правило, намного больше.