ответить на вопросы 1.скандинавский полуостров был одним из центров древнего оледенения .ледник двигался с северо -запада на юго-восток.найдите на карте доказательство этого. 2.подумайте, почему исландию образно называют "королевой с ледяной диадемой на голове и огненным сердцем в груди". 3. хорошо известна своим овощеводством , чему хорошие пастбища.какие особенности страны позволяют выпасать скот на пастбищах в течение всего года?

1). Огромные движущиеся массы льда изменяли рельеф территории. Глыбы вмёрзших в лёд твёрдых мас­сивно-кристаллических пород при движении производили работу боль­шой разрушительной силы.
       На северо-западе Скандинавского полуострова в направлении движения ледни­ка видны ледниковые шрамы в ви­де трещин и борозд. В тектониче­ских трещинах сформировались озёрные котловины, вытянутые с северо-запада на юго-восток. 

2)  В Исландии, как нигде больше, совмещены, казалось бы, несовместимые сочетания воды, льда и огня. Исландия - остров, со всех сторон окружен океаном. Близость Северного полюса объясняет наличие льда, а "поставщиками" огня являются многочисленные действующие вулканы.
     В древних исландских сказаниях Исландию называют "Королевой гор, с ледяной диадемой на суровой голове, с огненным жаром в груди".

3) Мягкий влажный климат с небольшими колебаниями температур в течение года, а также загонная система выпаса скота.

Відповідь:Найбільшу кількість вертикальних поясів у горах Євразії мають південні схили Гімалаїв. Тут, біля підніжжя, поширені заболочені тропічні ліси. Для них характерні чагарникові зарості, густо перевиті ліанами. Далі вгору, приблизно до висоти 1000 м, росте гірський тропічний ліс. Піднявшись іще на кілометр, можна натрапити на субтропічну вічнозелену рослинність. Вище неї починають переважати рододендронові й мішані ліси з підліском з низького бамбука. Іще кілометр угору - з’являються хвойні та листопадні ліси зі смереки, модрини, ялівцю. Верхня межа лісу перебуває на висоті 3500 м.

Вище лісового поясу розташовані субальпійські чагарникові зарості та криволісся, які поступово переходять у луки. Примули, анемони, маки та інші квіткові рослини піднімаються до снігової лінії. На вічних снігах і льодовиках життя майже не існує.

Ніде у світі немає такої кількості вертикальних поясів, як у Гімалаях. Цікаво, що на їхніх північних схилах через надзвичайну сухість утворилося тільки два пояси - гірські пустелі, які одразу переходять у пояс вічних снігів.

Пояснення:

Відповідь:Найбільшу кількість вертикальних поясів у горах Євразії мають південні схили Гімалаїв. Тут, біля підніжжя, поширені заболочені тропічні ліси. Для них характерні чагарникові зарості, густо перевиті ліанами. Далі вгору, приблизно до висоти 1000 м, росте гірський тропічний ліс. Піднявшись іще на кілометр, можна натрапити на субтропічну вічнозелену рослинність. Вище неї починають переважати рододендронові й мішані ліси з підліском з низького бамбука. Іще кілометр угору - з’являються хвойні та листопадні ліси зі смереки, модрини, ялівцю. Верхня межа лісу перебуває на висоті 3500 м.

Вище лісового поясу розташовані субальпійські чагарникові зарості та криволісся, які поступово переходять у луки. Примули, анемони, маки та інші квіткові рослини піднімаються до снігової лінії. На вічних снігах і льодовиках життя майже не існує.

Ніде у світі немає такої кількості вертикальних поясів, як у Гімалаях. Цікаво, що на їхніх північних схилах через надзвичайну сухість утворилося тільки два пояси - гірські пустелі, які одразу переходять у пояс вічних снігів.

Пояснення: