На каких картах можно обнаружить зависимость рельефа от особенностей земной а) карте мира "строение земной коры" б)карте "строение земной коры" и карте природных зон в)геологической карте и карте природных зон !

Рыболовство. Вклад Индийского океана в рыбный промысел невелик. Всего 5 % от общего улова. В океане добывают: тунца, сардину, хамсу, креветок, омаров, лангустов. Рыболовство осуществляется в шельфовой зоне океана.

Китобойный промысел в южных районах океана. В настоящее время он затухает из-за истребления некоторых видов китов.

Добыча жемчуга и перламутра на северо-западе Австралии, Шри-Ланка и Бахрейнских островах.

Добыча полезных ископаемых. На севере океана в Персидском заливе, на шельфе пролива Басса, Суэцком заливе и шельфе полуострова Индостан расположены богатые месторождения нефти и газа. В шельфовой зоне на западе, севере и востоке океана обнаружены месторождения различных минералов: ильменита, циркония, барита и других.

Используются рекреационные ресурсы океана: Красное море, остров Шри-Ланка, Сейшельские и Мальдивские острова, побережье Мадагаскара и другие районы.

Использование Индийского океана для перевозки грузов. По этому значению океан уступает Атлантическому и Тихому океанам, но роль его все же значительна. Особенно это касается перевозки нефти из Персидского залива в страны Европы, Азии, Северной Америки, Австралию. перевозятся кроме нефти по океану и другие грузы: сельскохозяйственные и промышленные

Електроенергетика визначає і забезпечує розвиток усього світового господарства. Проте зараз зберігається величезна різниця між країнами в забезпеченні економіки й населення електроенергією. Так, у Норвегії, яка посідає перше місце за виробництвом електроенергії на одного жителя, її виробляється в 1000—1500 разів більше, ніж у найбідніших країнах світу. Понад мільярд населення Землі зовсім не має доступу до електрики. Значні відмінності існують і в структурі виробництва електроенергії на електростанціях різних типів.За останнє десятиліття виробництво електроенергії у світі зросло майже в 1,5 разу, досягнувши 23 трлн кВт ∙ год на рік. Показник зростання більший, ніж у промисловості в цілому. Це вказує не тільки на широке використання електроенергії з метою підвищення рівня електрифікації виробництв, а й на зростання споживання населенням у зв’язку зі збільшенням кількості побутових електроприладів. Саме тому обсяги виробництва електроенергії вважають опосередкованим показником не тільки рівня економічного розвитку країни, але і якості життя населення.Відбуваються зміни в географії виробництва та споживання електроенергії: скоротилася частка розвинених країн, зросла частка країн інших типів, у першу чергу азіатських (Китай, Індія, Південна Корея, Тайвань, Саудівська Аравія, Іран, Туреччина тощо). Так, тільки на Китай припадає понад 20 % світового виробництва та споживання електроенергії, тоді як у 1973 р. цей показник становив лише 3 %.

Зараз 65 % світового виробництва електроенергії припадає на першу десятку країн, серед яких виділяються Китай, США, Росія, Індія та Японія з явним переважанням Китаю і США (див. таблицю). Країни першої десятки є і найбільшими споживачами. Суттєві обсяги продажу на зовнішньому ринку серед них мають Канада, Франція, Китай та Росія. США й Бразилія купують електроенергію в окремі роки. Німеччина є і значним експортером, і імпортером електроенергії.