1. классы, входящие в состав типа моллюски: а. головоногие, брюхоногие, двустворчатые. б. покрыторотые, голоротые. в. замковые, беззамковые. г. меростомовые, трахейные, двоякодышащие. 2. изменение осадков, их перерождение и превращение в осадочные горные породы: а. фоссилизация. б. диагенез. в. абразия . г. выветривание. 3. соленость морского бассейна зависит от: д. количества рыбы е. испарения ж. близости устьев крупных рек з. наличия островов 4. массовые вымирания в палеозое происходили: а. в конце ордовика, девона и перми. б. в конце юры, мела и палеогена. в. в начале ордовика, силура и девона. г. в конце карбона, перми и триаса. 5. озера в условиях жаркого, засушливого климата: а. опресняются. б. засолоняются. в. соленость постоянная.

1)А
2)Б
3)ЕЖ
4)Г (скорее всего)
5)Б

легка промисловість - сукупність галузей промисловості, що виробляють головним чином товари масового народного вжитку з різних видів сировини. основні галузі - це текстильна (бавовняна, льняна, вовняна, шовкова, трикотажна тощо), швейна, шкіряна, хутряна, взуттєва, галантерейна. підприємства легкої промисловості широко розповсюджені, але їхня спеціалізація дуже неоднорідна і залежить від наявності сировини та потреб населення.

провідне місце посідає текстильна промисловість, яка виробляє різноманітні тканини (лат. textile - тканина, матерія). наприкінці xx ст. текстильна промисловість зазнала істотних структурних, галузевих і територіальних зрушень. вони були зумовлені цілою низкою чинників - сировинного, технологічного, трудового, споживчого і особливо екологічного характеру. ще в середині xx ст. у сировині явно переважали натуральні волокна, але тепер це здебільшого хімічні волокна. як наслідок, відбулися територіальні зрушення виробництв у бік хімічних комбінатів і машинобудівних заводів, які виробляють відповідне текстильне устаткування. до того ж деякі індустріально розвинуті країни західної європи відмовилися від розвитку на своїй території сировиноємних стадій текстильного виробництва ("на користь" слаборозвинутих країн).

серед регіонів за випуском усіляких тканин лідирує азія (понад 40 % світового випуску). а серед країн провідні позиції з випуску тканин мають  китай, гонконг,  сша,  південна корея, тайвань,  індія  тощо. економічно розвинуті країни зазвичай мають також і потужну швейну промисловість. прикладом є  сша,  італія,  німеччина,  франція,  велика британія,  японія. проте великі швейні виробництва мають і країни, що розвиваються, -  китай,  індія,  індонезія, в'єтнам. зважаючи на наявність тут дешевої робочої сили, чимало західних фірм перенесли свої виробництва з америки і європи саме сюди. слід зазначити, що  китай  посідає перше місце у світі за експортом одягу, обійшовши всі країни єс.

Промышленность промышленность  является одной из отраслей «авангардной тройки», обеспечивающих развитие хозяйства в эпоху нтр. это одна из наиболее динамичных отраслей современной индустрии. от развития во многом зависит развитие всех отраслей ,   обеспечивает промышленность и строительство новыми эффективными материалами, снабжает сельское хозяйство минеральными удобрениями и средствами защиты растений, способствует его интенсификации. промышленность имеет  сложный отраслевой состав. она включает    (добыча сырья — апатитов, фосфоритов, серы, каменных солей и   основную   (производство солей, кислот, щелочей, минеральных удобрений),  органического синтеза(производство полимеров) и  переработку полимерных материалов(производство шин, изделий из пластмасс и т.   микробиологическую промышленность.  факторы размещения отраслей промышленности:   для промышленности - сырьевой фактор;   для основной - сырьевой и потребительский;   для органического синтеза- транспортный (нефтепроводы и газопроводы), а также потребитель;   для бытовой , фармацевтики, парфюмерии - потребитель