Как соседское положение стран влияет на развитие зарубежной европы?

Зарубежная (по отношению к странам CHГ) Европа занимает территорию в 5,4 млн км2 с нaселением 520 млн человек в 2005 г. В ее пределах расположены 40 суверенных государств (включая микрогосударства), связанных между собой общностью исторических судеб, тесными политическими, экономическими и культурными отношениями. Зарубежная Европа один из очагов мировой цивилизации, родина Великих географических открытий, промышленных переворотов, городских агломераций, международной экономической интеграции. И хотя, как вы уже знаете, эпоха «европоцентризма» ушла в этот регион и в наши дни занимает очень важное место в мировой политике и экономике.

1. Территория, границы, положение: две главные черты.

Территория зарубежной Европы про стирается с севера на юг (от о. Шпицберген до о. Крит) на 5 тыс. км, а с запада на восток более чем на 3 тыс. км. Среди европейских стран есть более и менее крупные [1], но в большинстве своем они сравнительно нeвелики. Бельгийцы, например, в шутку говорят, что, въезжая в их страну, нужно успеть затормозить, иначе можно оказаться в соседнем государстве. Действительно, скорый поезд Москва-Лондон пересекает Бельгию за 140 минут. Не случайно на железных дорогах многих стран вообще нет спальных вагонов. Ocoбую группу на политической карте региона образуют страны-малютки, или микрогосударства. [2]. Экономико-географическое положение стран зарубежной Европы определяется двумя главными чертами. Во-первых, соседским положением этих стран по отношению друг к другу. При сравнительно небольших размерах территории, малой ее «глубине» [3] и xopoшей транспортной проходимости эти страны либо непосредственно граничат, либо разделены нeбольшими расстояниями. К тому же их границы проходят преимущественно по таким природным рубежам, которые не создают значительных препятствий для транспортных связей. Bо-вторых, приморским положением подавляющего большинства стран, многие из которых расположены вблизи от самых оживленных морских путей. В западной части региона нет места, удаленного от моря более чем на 480 км, в восточной на 600 км. Вся жизнь Великобритании, Нидерландов, Дании, Норвегии, Исландии, Португалии,
Испании, Италии, Греции с древних времен тесно связана с морем, «дочь моря» так можно сказать про каждую из них. (Задание 1.) Политическая карта peгиона на протяжении ХХ в. претерпевала большие изменения трижды: после Первой и Второй мировых войн и в 90e п. (объединение Германии, приобретение независимости странами Балтии, распад Югославии, Чехословакии, изменение общественного строя в странах Восточной Европы). К концу 90x п. в большинстве стран зарубежной Европы у власти оказались coциал-демократические партии, пришедшие на смену партиям консерваторов. Политической консолидации региона деятельность Орzанизации по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ), в состав которой входят 56 стран (она включает также США, Канаду, стpaны CHГ). Все большую роль нaчинает играть и Совет Европы1. Наряду с этим сохраняется и даже возрастает влияние блока НАТО.

В зарубежной Европе представлены как республики, так и монархии, как унитарные, так и федеративные государства. (Задание 2.)

2. Природные условия и peсурсы: большие внутренние различия.

Природные предпосылки для промышленности зарубежной Европы сложились под большим влиянием размещения полезных ископаемых. Однако их состав в северной (платформенной) и южной (складчатой) частях региона cyщественно различается.

В северной части распространены как рудные полезные ископаемые, связанные с Балтийским щитом и зоной герцинской складчатости, так и топливные, «привязанные» прежде вceгo к ocaдочному чехлу платформы и ее краевым прогибам.

1. Географічне положення.

1) У якій частині країни розташований.

2) Положення щодо столиці (відстань до неї ).

3) Із якими регіонами (областями, країнами) межує.

4) Географічні координати крайніх точок.

5) Наявність виходу до моря (за наявності-характер берегової лінії, за відсутності-найкоротша відстань до нього).Казахстан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту, з виходом до вод Світового океану лише через річкові системи Волги і Дону . Загальна площа країни 2 724 900 км² (9-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 699 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 25 200 км²[1]. Площа країни у 4,5 рази більша за площу України.

Географія Казахстану

Географічне положення Казахстану

Географічне положенняКонтинентАзіяРегіонЦентральна АзіяКоординати48°00′ пн. ш. 68°00′ сх. д.ТериторіяПлоща2 724 900 км² (9-те) • суходіл98,25 % • води1,75 %Морське узбережжя1894 кмДержавний кордон13 364 кмРельєфТиппереважно рівнинний, 

гори на південному-сходіНайвища точкагора Хан-Тенгрі (6995 м)Найнижча точказападина Карагіє (-132 м)КліматТиппомірнийВнутрішні водиНайдовша річкаІртиш (1700 км)Найбільше озероКаспійське море (371 000 км²)ІншеПриродні ресурсивуглеводні, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, боксити, золото, уранові рудиСтихійні лихаземлетруси, зсуви ґрунтуЕкологічні проблемирадіоактивне зараження(Семіпалатинський полігон), токсичне зараження ракетним паливом(Байконур), катастрофа Аральського моряСьогодні існує 47 держав, кордони яких не мають виходу до Світового океану. Найбільша кількість таких держав розташовані у Африці (15 держав) та у Європі (14 держав та 2 невизнані держави). Кількість країн у Азії, що не мають виходу до моря, становить 12 держав, у Південній Америці— 2. На території Північної Америки та Австраліїнемає держав, що не мають виходу до Світового океану.



Країни без виходу до моря позначені зеленим

2 держави, що не мають виходу до моря, а саме Узбекистан та Ліхтенштейн, межують виключно з країнами, що також не мають виходу в Світовий океан. Три держави повністю оточено територією однією держави: Сан-Марино та Ватиканграничать лише з Італією, Лесото — лише з ПАР. 8 держав повністю оточено територією двох держав: Монголія, Непал, Бутан, Свазіленд, Ліхтенштейн, Андорра та Молдова.

Ефіопія, у якій проживає 112 млн жителів (2020), є найбільшою по населенню з держав, що не мають виходу до Світового океану, також понад 20 млн осіб проживають у Непалі (27,6 млн осіб), Уганді (27,3 млн осіб) та Узбекистані (26,8 млн осіб). Найбільшою за площею з держав, що не межують зі Світовим океаном, є Казахстан (2,7 млн км²); територію більше 1 млн км² мають також Монголія (1,5 млн км²), Чад (1,3 млн км²), Нігер (1,3 млн км²), Ефіопія (1,1 млн км²), Болівія (1,1 млн км²).

Україна межує з чотирма країнами, що не мають виходу до Світового океану: Угорщиною, Молдовою, Словаччиною та Білоруссю.

Цей словник – лише перший етап термiнологiчної роботи в галузi гiдрографiї за

вiдсутностi українських стандартiв. При його укладаннi за основу було взято

специфiкацiю МГО Special Publication № 32, що охоплює найуживанiшу термiнологiю

гiдрографiї, навiгацiї i сумiжних наук. При розробцi словника використано усталену

українську термiнологiю, зафiксовану в українських термiнологiчних виданнях, а також

запропоновано деякi новi термiни українською мовою. Видання не претендує на

вичерпнiсть i повну нормативнiсть, оскiльки українська науково-технiчна термiнологiя

галузi перебуває у станi формування.

Словник мiстить близько 4000 найпоширенiших термiнiв українською, англiйською

та росiйською мовами, якi подано за українським алфавiтом з використанням гнiздової

системи розмiщення. Кожна термiнологiчна одиниця мiстить українську назву

вiдповiдного поняття та його дефiнiцiї, а також росiйський та англiйський вiдповiдники.

Вiн вмiщує термiни-слова i термiни-словосполучення. Однi термiни – суто фаховi, iншi –

«дотичного» характеру чи широко функцiональнi. Заголовним словом переважно є

iменник, за яким (за важливiстю) йдуть слова, що його означають. Для уникнення

повторень i для зручностi користування словником заголовнi слова, що повторюються,

подаються скорочено, однiєю лiтерою. Якщо термiн має кiлька значень, то їх тлумачення

позначено арабськими цифрами. У словнику запроваджено систему спецiальних

галузевих ремарок: астр. – астрономiя, геол. – геологiя тощо. Усi скорочення подано у

перелiку. Спорiдненi слова позначаються словами «див.» або «див. також» пiсля термiну.

Словник є не лише термiнологiчним довiдником. Наданi стислi пояснення термiнiв

i дефiнiцiй значно збiльшують iнформативне навантаження i розширюють можливостi

його використання.

Призначається для викладачiв i студентiв фахових вищих навчальних закладiв, а

також фахiвцiв, якi практично займаються проблемами навiгацiйно-гiдрографiчного

забезпечення мореплавства. Словник стане джерелом цiнної iнформацiї про спецiальнi

поняття i для перекладачiв, якi не є спецiалiстами-предметниками. Вiн може стати

корисним всiм, хто цiкавиться проблемами української термiнологiї

1. Финифть                                             З. Ростов

2. роспись по фарфору                       А. Гжель

3. пуховые шали и платки                   Д. Оренбург

4. самовары                                           К. Тула                

5. изделия из стекла  и хрусталя       В. Гусь-Хрустальный

6. хохломская роспись                         Б.Городец                      

7. глиняная игрушка                             Г. Дымко  во                    

8. лаковая миниатюра                          Ж. Палех

9. чернение по серебру                       Л. Великий Устюг        

10. расписные ситцевые платки          Е. Павловский Пасад

11. деревянная игрушка                        И. Семенов  (матрёшки)