Перечислити формы рельефа на территории воронежской области образованные во время донского( дненепровского) оледенеи. предмет краевединее

▪Для Воронежской области характерен равнинный рельеф. Высшая точка области находится в ее северо-западной части и имеет отметку 259 м над уровнем моря. Низшая – на крайнем юге, где Дон пересекает южную границу области – 57 м.
▪На территории Воронежской области расположены три крупных формы рельефа: Окско-Донская низменность, Среднерусская возвышенность и Калачская возвышенность.
▪Окско-Донская низменность занимает северо-восточную часть Воронежской области. Она отличается очень плоским рельефом. Большая часть Окско-Донской низменности лежит в соседней Тамбовской области. Здесь высоты не превышают 180 м над уровнем моря и распространены обширные плоские участки – плоскоместья.
Большая часть Окско-Донской низменности заполнена песками и глинами неогенового периода. Сверху они покрыты ледниковыми суглинками. Суглинки являются прекрасной основой для черноземов.
▪Среднерусская возвышенность протянулась от северных до южных границ Воронежской области на запад от Дона. К Дону Среднерусская возвышенность обрывается крутыми стометровыми склонами, местами обрывистыми. Большая часть Среднерусской возвышенности сложена мощными пластами мела. Меловые обрывы вдоль правого берега Дона называют Донским Белогорьем. Мел – порода твердая, но непрочная, легко разрушается. Поэтому в Белогорье можно встретить интересные формы рельефа. Например, меловые дивы у хутора Дивногорье или меловые скалы у села Сторожевое. В мелу легко рыть пещеры. Воронежская область занимает 4 место в мире по количеству искусственных пещер. Их около 50, и сейчас большинство из них заброшено. А раньше в них были пещерные храмы, некоторые из которых сейчас восстановлены.
В Семилукском и Рамонском районах на севере Воронежской области мел уже не встречается. Здесь возвышенность сложена глинами и известняками.
▪Калачская возвышенность, расположенная на юго-востоке Воронежской области, ограничена на западе рекой Дон, а на востоке уходит в соседнюю Волгоградскую область. Калачская возвышенность во многом похожа на Среднерусскую. Она также сильно изрезана оврагами и балками. Однако здесь на толщах мела лежат глины и пески неогенового периода. Они прикрывают сверху мел, поэтому рельеф выглядит несколько иначе, а мел обнажается только вблизи речных долин. В своей северной части Калачская возвышенность спускается к долине реки Битюг. Здесь активно развиваются оползни: во время дождей глина набухает и начинает скользить вниз по склону.

Географічне положення. Географічне положення материка, тобто розташування його на земній кулі, визначає його природні умови. А природа безпосередньо впливає на особливості розселення, характер господарства тощо. Вивчають географічне положення материка за певним планом.
Африка розташована водночас у всіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній. Крайньою північною точкою материка є мис Рас-Енгела, крайньою південною — мис Голковий (Агульяс).
Північна і південна частини Африки віддалені від екватора приблизно однаково, оскільки він перетинає материк майже посередині. Ось чому природа Африки на північ від екватора немовби повторює природу материка на південь від нього, наче віддзеркалює її.
Північна частина Африки помітно ширша, ніж південна. Крайня західна точка — мис Альмаді, східна — мис Рас-Гафун.
Африка з усіх боків омивається океанами і їх морями: з заходу і півдня — Атлантичним океаном, з півночі — Середземним морем, зі сходу і півдня — Індійським океаном, а з північного сходу — Червоним морем. На південь від екватора Африка звужується, і тому вплив Атлантичного та Індійського океанів тут сильніший, ніж на півночі.
Загалом вплив океанів на природу материка обмежений і відчувається переважно на узбережжях. Пояснюється це, зокрема, незначною розчленованістю берегової лінії. 

Фізико-географічне положення – це розташування території на певних широтах і довготах та відносно кліматичних посів, форм рельєфу, тектонічних структур і водних об’єктів.

Україна знаходиться у північно-східній півкулі, на материку Євразія, в її європейській частині, в межах помірних широт і це дозволяє вирощувати багато сільськогосподарських культур, але такий клімат прохолодний для теплолюбних рослин (певно, цю рису можна назвати негативною). Територія України розташована в природних зонах мішаних лісів, лісостепу і степу, тому має багатий видовий склад рослин і тварин, родючі грунти. Україну омивають Чорне та Азовське моря, це дуже добре для розвитку рибальства, туризму, судноплавства і розвитку торгівельних зв’язків з іншими країнами. Більша частина України розташована на Євразійській платформі, а це переважно рівнини, що вигідно для господарського освоєння. Молоді ділянки Середземноморського рухомого поясу відповідають Кримським і Карпатським горам – це урізноманітнює ландшафти і дає можливість розвивати інші галузі – лісову, виноградарство і садівництво, туризм, а наявність лікувальних вод – санаторний комплекс.

Загалом фізико-географічне положення України дуже вигідне і зручне для комфортного проживання і господарювання.