1) оцените природные предпосылки развития хозяйства японии. 2) назовите причины японского " чуда" после второй мировой войны. 3) назовите ведущую отрасль промышленности японии. какие из них можно назвать "портовой индустрией"?

Природные условия японии создают много проблем для освоения территории. Страна бедная природными ресурсами поэтому использует импортное сырье. Страна мало обеспечена водой но есть морской страной богатой на рыбные ресурсы.

площу поширення льодовикових денудаційних форм, площу їхніх скупчень;

2) середні та максимальні розміри форм (довжина, ширина, висота);

3) особливості морфографії, чіткість форм і виразність морфологічних границь, крутість різноорієнтованих схилів;

4) орієнтацію видовжених форм;

5) породи, якими складені екзараційні форми, їхні літологічні відміни і вплив на морфологію форм рельєфу;

6) наявність штрихів і борозен на поверхні корінних порід — їхні параметри, орієнтація на елементах форм і в межах мезорельєфу (на підвищеннях, схилових поверхнях, у пониженнях), співвідношення з орієнтацією форм рельєфу. Штрихи та борозни засвідчують напрям руху льодовика;

7) зламаність поздовжнього профілю рік (наявність порогів, водоспадів), складність обрисів гідрографічної мережі в плані, які свідчать про нерівномірність льодовикової ерозії;

8) обриси берегової лінії озер у котловинах випахування, сліди давніх берегових ліній та ознаки нерівномірних піднять за їхнім положенням.

Застосовують методи польових експедиційних пошукувань, а також методи дистанційних досліджень поширення і видозмін форм[1].

III. Вивчення зони льодовикової акумуляції передбачає такі аспекти Редагувати

1. Види льодовикових акумулятивних форм досліджуваної території та закономірності їхнього поширення.

2. Морфометричні параметри форм.

3. Особливості поперечного профілю — симетричний чи асиметричний, крутість схилів.

4. Характер вершин чи гребенів.

5. Орієнтування видовжених форм і простягання в плані — дугоподібне, прямолінійне, суцільне, переривчасте.

6. Петрографічна характеристика морени, якими складені акумулятивні форми. Порівняння петрографічного і мінералогічного складу морени та корінних порід, яке дає підставу з'ясувати звідки насувався льодовик.

7. Різниця у літологічному складі морени по вертикалі, вздовж простягання шарів і на різних елементах рельєфу.

8. Виділення кінцевоморенних і пагорбів стадіальних морен, які характеризують етапи скорочення льодовика, відміни у їхньому складі.

9. Колір морени.

10. Гранулометричний склад з відображенням результатів на кумулятивній кривій і у вигляді діаграм. За переважаючими компонентами виділяють морени валунні, щебенисті, піщані, супіщані, суглинисті.

11. Різниця гранулометричного складу вздовж розрізу, яка допомагає виділити різні типи морен — донну, внутрішню абляційну тощо. Для камів переважання піщано-гравійного матеріалу означає флювіогляціальне походження, а піщано-глинистого стрічкового — на лімногляціальне.

12. Включення валунів: насиченість (кількість на одиницю ваги чи об'єму породи), розміри, форма, обкатаність, петрографічний склад, орієнтування довгої осі (відображають на розідіаграмі). Часто валуни витягнуті довгими осями вздовж напряму руху льодовика, мають форму праски з відполірованою плоскою гранню. У донній морені валуни більш відшліфовані, мають борозни виразної орієнтації. У внутрішній абляційній морені — менш шліфовані, поганої орієнтації. Валуни та льодовикові брили допомагають розв'язати питання про кількість зледенінь, центри зародження, напрям руху і місця зупинок льодовикових потоків.

13. Характеристика міжморенних горизонтів. Бувають інтергляціальні, інтерстадіальні та міжосциляційні. Представлені комплексом перигляціальних відкладів — флювіогляціальних, лімно-гляціальних, кріосоліфлюкційних. Охоплюють нижній, середній і верхній підгоризонти, які характеризують перехід від похолодання до потепління, власне потепління (міжльодовиковий період) і початок наступного похолодання. За складом — це тонкозернисті відклади з включеннями органогенного матеріалу[1].

14. Наявність корінних чи четвертинних порід в основі напірних морен, ознаки в них гляціодислокацій.

15. Для озів — текстурні особливості відкладів. Також означують їхнє радіальне (поздовжнє) чи маргінальне (поперечне до руху льодовика) поширення.

16. Для друмлінів — наявність корінного ядра в основі, їхній генезис — внаслідок танення і перевідкладання уламкового матеріалу в тріщинах льодовика чи внаслідок повторного наступу льодовика, перетворення раніше сформованого горбисто-моренного рельєфу.

17. Характеристика западин, котловин та улоговин, які сформувалися внаслідок нерівномірного відкладання морен, танення брил мертвого льоду, ерозії талих вод. 18. Морфометрія дольодовикового рельєфу (палеодолини, ерозійні останці).

Маючи дані про контакти морени та корінних порід складають палеотопографічні карти, на яких відображають особливості дольодовикового рельєфу. З'ясовують ступінь успадкованості існуючого сучасного рельєфу з давнім дольодовиковим, сліди повного розмиву чи часткового перетворення внаслідок нерівномірної льодовикової

Объяснение:

18-летняя девушка Аня вышла замуж за чиновника Модеста Алексеича, которому было уже 52 года. Она сделала это только из-за денег, но не ради корысти, а поневоле. Отец Анны, Петр Леонтьич, учитель чистописания и рисования в гимназии, после смерти жены запил. В семье наступила нужда, приходил судебный пристав и описывал мебель. Ане пришлось ухаживать за пьяным отцом, штопать братьям чулки, носить и самой дешёвую, заплатанную одежду. Петра Леонтьича грозили уволить из гимназии. Знакомые дамы подыскали для Анны немолодого мужа, человека с деньгами и на хорошем счету у начальства, который мог избавить отца невесты от увольнения…

Свадебного гулянья не было. Сразу после венчания Анна и её муж, по его желанию, поехали в монастырь на богомолье. Модест Алексеич дал понять молодой жене, что в браке он отдает первое место религии и нравственности.

Семейная жизнь оказалась для Ани очень тяжёлой. Муж говорил почти только о назначениях, переводах и наградах, внушал ей, что копейка рубль бережет. Один раз он рассказал, как «его сиятельство», награждая орденом Анны второй степени чиновника Косоротова, чью сварливую жену тоже звали Анной, выразился так: «Значит, у вас теперь три Анны: одна в петлице, две на шее». Модест Алексеич пожелал, чтоб когда он сам будет получать тот же орден, его сиятельство не имел повода и ему сказать то же самое.

Анна вступала в брак только из-за денег, а между тем денег у нее теперь было меньше, чем в девичестве. Прежде отец давал хоть двугривенные, а скупой, нудный супруг не выделял ни гроша. Модест Алексеич экономил на всём. Посещая с Анной театр, он жадничал купить ей даже грушу, зато требовал, чтобы она кланялась незнакомым, старым дамам – женам его высокопоставленных сослуживцев. Отец и братья теперь относились к Ане отчуждённо: её новый взрослый, дамский вид смущал их, а причина замужества была им хорошо известна. Модест Алексеич родственников жены не баловал. Увидя у себя дома братьев супруги, он читал им наставления, а Пётр Леонтьич, попросивший раз у зятя взаймы 50 рублей, должен был выслушать длинное поучение о том, что страсть к вину погубила многих людей…

Чехов «Анна на шее», глава 2 – краткое содержание

Перед Новым годом в дворянском собрании должен был состояться зимний бал с участием «его сиятельства». Взволнованный Модест Алексеич дал Анне 100 рублей – сшить хорошее платье. Причина такой щедрости была проста: Модест Алексеич хотел, чтобы его жена понравилась супруге начальника, а он благодаря этому получил бы место старшего докладчика.

От своей покойной матери Анна унаследовала искусство со вкусом одеваться, принимать красивые позы, приходить, когда нужно, в восторг, глядеть печально и загадочно. Фасон платья она подобрала сама. Увидев в нём жену, Модест Алексеич был потрясён и очарован.

На балу вся мужская публика с восторгом глядела на молодую красавицу, которая была так не похожа на других чиновничьих жён. Кавалеры наперебой приглашали Анну. Танцевала она с такой грацией, что привлекла к себе ещё больше внимания. Посреди бала к ней вдруг подошёл «его сиятельство» и, слащаво улыбаясь, произнёс несколько плоских комплиментов. На балу был устроен благотворительный базар. Жена начальника попросила, чтобы Анна собирала на нём пожертвования. Символическим товаром, который она «продавала», были чашки чая. Мужчины повалили за ними толпой, платя крупные суммы. Богач Артынов, известный ловелас, дважды заплатил за чашку по сто рублей. У Анны кружилась голова. Радостная, пьяная от новых впечатлений, она поняла, что создана для этой шумной, блестящей жизни с музыкой, танцами, поклонниками…

На следующий день его сиятельство и Артынов лично приезжали к ней домой благодарить за участие в благотворительном базаре. Муж Анны теперь стоял перед ней с тем же заискивающим, холопски-почтительным выражением, какое всегда имел в присутствии сильных и знатных. Анна сказала ему: «Подите прочь, болван!» – и с тех пор тратила деньги Модеста Алексеича, как свои, лишь посылая ему записки с указанием сумм к уплате. У неё не стало ни одного свободного дня: все они были заняты пикниками, прогулками, спектаклями, катаниями на тройках, поездками на охоту с Артыновым.

На Пасху её муж получил столь желанный им орден Анны второй степени. Его сиятельство, принимая благодарность, заметил Модесту Алексеичу, что «теперь у него три Анны: одна в петлице, две на шее». Модест Алексеич плутовато захихикал.

Анна всё реже бывала у отца с братьями, которые влачили страшную нужду. Петр Леонтьич запивал сильнее прежнего. Анну они видели лишь в роскошных упряжках с Артыновым. Отец обычно пытался что-то крикнуть ей, но сыновья умоляли: папочка, не надо!