Животные или растения украины завезённые из других стран(реферат

Кукуруза

Сладкий картофель (батат)

Помидор

Сладкий и горький перец

Душистый перец

Какао

Ваниль

Бобы

Кабачок

Тыква

Маниока

Авокадо

Земляной орех

Пекан (напоминает грецкий орех, используется в гастрономии)

Орех кешью (кешу)

Гуава

Ананас

Подсолнечник

Петуния

Черноглазая Сусанна (рудбекия, лат. Rudbéckia, — цветы)

Георгина

Бархатцы

Циния (цинния)

Пуансеттия

 

Также из Нового Света (Америки) в Европу, Азию Африку, т.е. в Старый Свет, испанцами был привезен картофель, но на иллюстрации журнала «Америка» его нет, возможно, потому что картофель попал в Европу из Южной Америки только ок. 1551 г.

 

Животные и птицы, которые были привезены в Старый Свет из Нового Света:

 

Индейка;

 

Кроме этого (в илл. журнала «Америка» не упоминаются) можно назвать еще: ондатру (мускусную крысу), нутрию и морскую свинку, широко распространившиеся в Старом свете. Про ламу можно было и не упоминать, т.к. это животное из Южной Америки в Старом Свете не распространилось, за исключением зоопарков.

 

Из Старого Света в Новый Свет были привезены следующие растения:

 

Кофе

Пшеница

Рис

Ячмень

Капуста

Репа

Салат

Персик

Груша

Лимон

Апельсин

Банан

Маслина

Гладиолус

Сирень

Гвоздика

Нарцисс

Тюльпан

Ромашка

Ползучий сорняк

Одуванчик;

 

Также из Старого Света в Новый Свет было завезено яблоко, чьей родиной вообще-то считается Казахстан, а еще огурец, манго, миндаль, горох, овес, лен, абрикос, арбуз, горох, лук, киви, просо, свекла (на илл. не показаны) и еще целый ряд наименований растений;

 

Животные и птицы, которые были привезены в Новый Свет из Старого Света:

 

Лошадь

Корова

Овца

Курица

Пчела медоносная;

 

А также: буйвол, верблюд, домашняя кошка, собака и домашний кролик (на илл. не указаны).

Если не учитывать рельеф и предположить, что люди смогут стоять на поверхности воды, то, принимая во внимание последние данные науки: население планеты составляет 6, 5 млрд. человек (данные Национального института демографических исследований ООН) , диаметр нашей планеты - 12756,274 км (по данным руководителя исследовательской группы Акселя Нотнагеля из Боннского университета) и учитывая, что средний размах рук - 130 см (согласен в этом с Pablo Escobar), то несложные вычисления приведут нас к результату:

1. 12756,274 км (диаметр Земли) Х 3,14159 (число Пи) = 40 074 982 метра - длина окружности земли по экватору;

2. 6 500 000 000 (чел. ) х 1,3 м (средний размах рук) = 8 450 000 000 м (длина рук всех людей, взявшихся за руки) ;

3. 8 450 000 000 м / 40 074 982 м = 210, 85 раз.

Т. е. , если найдется кто-то с очень длинными руками, то по экватору все люди Земли смогут взяться за руки стоя в 211 рядов, т. е. это будет полоса из людей вдоль всей окружности Земли около 65 метров в ширину! Много нас, однако! :-)

Атлаські гори простягнулися на 2400 км від Атлантичного узбережжя Марокко до затоки Габес у Тунісі і розташовані між Середземним морем на півночі і Сахарою на півдні. Єдиної назви для всієї гірської сиситеми у місцевого населення не існує, є лише назви окремих гірських хребтів і плато. Довжина близько 2000 км. Найбільші висоти — у Марокко, де Атлас складений складчасто-бриловими, загалом паралельними хребтами (Середній Атлас, Високий Атлас, Антиатлас та ін.), внутрішніми останцевими плато (Високі Плато, Марокканська Месета), денудаційними і акумулятивними рівнинами. Середня висота хребтів 2000—2500 м, найвищі — у Високому Атласі (г. Тубкаль, 4165 м). В зоні Алжиру Атлас звужується і знижується, в Тунісі представлений системою пагорбів Туніського Атласу та низьких гір, які розбиті скидами.

Гори Атлас були підняті на значну висоту найновішими тектонічними рухами, що сталися переважно в кінці палеогену і неогену — тут і дотепер часті землетруси. Атлаські гори складені переважно вапняками, мергелями, строкатими глинами, зустрічаються древні вулканічні породи. Є родовища залізних, свинцево-цинкових, кобальтових (род. Бу-Аззер) та ін. руд, а також поклади фосфоритів, нафти. Атлас розташований у субтропічному поясі, клімат середземноморський поблизу узбережжя, напівпустельний у інших районах. В Атласі починаються довгі, але маловодні річки Дра і Шеліф.

Рослинність Атлаських гір — від чагарникової, до лісів. Ландшафти північних районів Атласу сильно змінені людиною. На північних схилах зарості вічнозелених чагарників, кам'яного і коркового дуба, змішаних і хвойних лісів, внутрішні хребти і плато напівпустельні.

До центральної частини Високого Атласу примикає Середній Атлас. Це один із найвологіших районів Атлаських гір. Влітку тут буває жарко — до +30 С. Взимку, головним чином уночі, відчувається легенький морозець. Зимовий день, особливо, якщо світить сонце, загалом досить теплий. Сніг швидко тане.

Віковічні кедрові ліси — одна з головних прикмет Середнього Атласу. Кедри є в горах Ер-Рифу, але там частіше трапляються середземноморська сосна і кам'яний дуб. Тому, коли кажуть про кедрові ліси Атлаських гір, уявляєш тінистий гірський шлях у Середньому Атласі, сонячні галявини, які заросли м'ятою, лавандою, шавлією, прозорі гірські річки, що утворюють каскади водоспадів, блакитні озера, в яких водиться форель.

Найпоширеніша в Атлаських горах деревна порода — кам'яний дуб, за ним ідуть арган і берберська туя. У Високому Атласі розселилися і споріднені з туєю кипариси і запашний кедр.

Объяснение: