1.найдите лишнее в цепочке: а) лишайник ягель; б) карликовая ива; в) морошка г) черника. 2.какое растение не является типичным в тайге равнины: а) ель; в) лиственница; б) сосна европейская; г) пихта. 3.в этой природной зоне нет деревьев, потому что не хватает влаги: а) тайга; в) степь; б) тундра; г) пустыня. 4. самой холодостойкой хвойной породой является: а) сосна; в) ель; б) пихта; г) лиственница. 5. в какой части россии растут светлохвойные леса: а) на равнине; в) в восточной сибири. б) на западно -сибирской равнине; 6. в тундре не обитают: а) лемминги; в) белые медведи; б) песцы; г) северные олени. 7. в каком природном сообществе животные распределены по ярусам: а) в степи; в) в тундре. б) в тайге; 8. территория на которой охраняется весь пк, исключается любой вид хозяйственной деятельности: а) заповедник; в) национальный парк. б) заказник; найти соответствие: растительное сообщество с преобладанием хвойных деревьев. растительное сообщество состоящее из разнотравья, формируется на черноземах при недостаточном увлажнении. эти ресурсы делятся на ресурсы растительного и животного мира. природные богатства, которые использует человек в хозяйственной деятельности. ресурсы восстановлению здоровья человека. безлесное сообщество, которое формируется в условиях избыточного увлажнения, короткого лета, сильных ветров. охраняемая территория с рекреационной и просветительской функцией с уникальными объектами. территория, где постоянно или временно запрещены отдельные виды хозяйственной деятельности, охраняется не весь природный комплекс, а лишь отдельные компоненты.

Какой это класс

1 - А ,2- Б, 3 -А там 5в 6а 7б 8в а 4а

 На северном склоне Горного Крыма развились пояса:

лесостепной (до 350 м); дубовые леса (350-700 м); буковые и грабово-буковые леса (500-700 – до 1 300 м); яйлинские сухие степи (более 1 300 м).

На южном:

приморские заросли и можжевелово-дубовые леса (до 300-400 м); леса из сосны крымской (400-900 м); грабово-буково-сосновые леса (от 900 м до бровки яйл). Верхний растительный пояс образуют яйлинские луговые степи.[1].

Крымские пояса расположены ближе к экватору. ВЫсота Крымских гор меньше чем у Карпат.

Объяснение:

Объяснение:

Стічні води та методи їх очищення

У річках й інших водоймищах відбувається природний процес самоочищення води. Проте він протікає поволі. Доки промислово-побутові скиди були незначні, річки самі справлялися з ними. У наше індустріальне століття у зв’язку з різким збільшенням відходів водоймища вже не справляються з таким значним забрудненням. Виникла необхідність знешкоджувати, очищати стічні води й утилізувати їх.

Очищення стічних вод – обробка стічних вод з метою руйнування або видалення з них шкідливих речовин. Звільнення стічних вод від забруднення – складне виробництво. В ньому, як і в будь-якому іншому виробництві, є сировина (стічні води) та готова продукція (очищена вода).

Методи очищення стічних вод можна розділити на механічні, хімічні, фізико-хімічні й біологічні, коли ж вони застосовуються разом, то метод очищення і знешкодження стічних вод називається комбінованим. Застосування того або іншого методу у кожному конкретному випадку визначається характером забруднення і ступенем шкідливості домішок.

Суть механічного методу полягає в тому, що із стічних вод шляхом відстоювання і фільтрації видаляються механічні домішки. Грубодисперсні частинки залежно від розмірів уловлюються ґратами, ситами, пісковловлювачами, септиками, гнойовловлювачами різних конструкцій, а поверхневі забруднення – нафтопастками, бензомасловловлювачами, відстійниками й ін. Механічне очищення дозволяє виділяти з побутових стічних вод до 60-75% нерозчинних домішок, а з промислових – до 95%, багато з яких як цінні домішки використовуються у виробництві.

Хімічний метод полягає в тому, що в стічні води додають різні хімічні реагенти, які вступають в реакцію із забруднювачами й облягають їх у вигляді нерозчинних осадів. Хімічним очищенням досягається зменшення нерозчинних домішок до 95% і розчинних – до 25%.

При фізико-хімічному методі обробки із стічних вод видаляються тонко дисперсні і розчинені неорганічні домішки і руйнуються органічні та речовини, які погано окислюються. Найчастіше з фізико-хімічних методів застосовуються коагуляція, окислення, сорбція, екстракція і т. д. Широке застосування знаходить також електроліз. Він полягає в руйнуванні органічних речовин у стічних водах і витяганні металів, кислот й інших неорганічних речовин. Електролітичне очищення здійснюється в особливих спорудах – електролізерах. Очищення стічних вод за до електролізу ефективне на свинцевих і мідних підприємствах, в лакофарбовій і деяких інших областях промисловості.

Забруднені стічні води очищають також за до ультразвуку, озону, іонообмінних смол і високого тиску, добре зарекомендувало себе очищення шляхом хлорування.

Серед методів очищення стічних вод велику роль відіграє біологічний метод, оснований на використанні закономірностей біохімічного і фізіологічного самоочищення річок й інших водоймищ. Є декілька типів біологічних пристроїв по очищенню стічних вод: біофільтри, біологічні ставки й аеротенки.