Кротко )) 20 1.какие народы заселяют материк африка? ? 2.какие части материка заселены особенно плотно, а какие редко? с этой целью устанавливаем наибольшую и наименьшую плотность населения 3.какие наиболее крупные города размещаются на материке?

1.На материке живут представители европеоидной (Северная Африка берберы и арабы) , экваториальной (основное население) и монголоидной (Южная Африка, бушмены и готтентоты) рас.
2.населены особо плотно береговые части, в особенности ближе к европе.: алжир, ливия, египет... на юге ЮАР.

 

самые не населенные в глубине материка, в пустынях Сахара и Калахари

3.Если по населению, то Йоханнесбург - 4 434 827 чел, Кейптаун - 3 430 992 чел,  Претория - 2 345 908 чел,  - все это в ЮАР (единственная "нормально развитая" страна в Африке) . Также есть Каир (Египет) - 17 856 455 чел, Лагос (Нигерия) - 11 547 134 чел, Киншаса (ДР Конго) - 10 076 099 чел. 

КАИР 

1.Река Обь берёт своё начало со слияния рек Бия и Катунь, на этом месте сейчас стоит город Бийск. Обь - полноводная река, одна из крупнейших рек России и соответственно она имеет множество больших и малых притоков. Какие же реки впадают в Обь?

Главным притоком Оби является река Иртыш. Строго говоря, Иртыш даже длиннее, чем Обь. Его длина от истока до места впадения в Обь составляет 4248 километров, что на 592 километра длиннее самой Оби. Обычно в географических справочниках, когда указывают длину рек, указывают длину Оби вместе с Иртышом, то есть берут начало от истока Иртыша, а дальше продолжают считать уже от места слияния. Главный фактор, указывающий на то, что главная река это Обь, её полноводность. Расход воды в месте слияния у Оби около 8000 кубометров в секунду, у Иртыша всего 3000.

2.канберра.

4.правда

5.Камбоджая,Малайзия,Индонези

Объяскнение:

Гірський регіон не без підстав відносять до слаборозвинених регіонів,

враховуючи низький рівень урбанізації, потенціал підприємництва,

відносно слабкий рівень економічного розвитку і високий рівень

безробіття населення. Значною мірою це пов’язано з його периферійністю, невигідністю географічного розміщення, а відповідно, труднощами з

комунікативною доступністю, віддаленістю від головних ринків, слабкими

зв’язками з центром. «Для території Українських Карпат характерні складні

структурні проблеми, зокрема в області економічного розвитку, ринку

праці, соціального стану населення, екології та природокористування»[3].

Гірські території Українських Карпат на відміну від височин і низин

характеризуються багатьма особливими ознаками, які визначають

параметри виробництва, форми господарської активності, а також

економічний розвиток регіону в цілому. Суттєвою ознакою гірських земель

є велика вертикальна мінливість і крутизна території. Висотні відмінності

знаходять своє відображення у наявності різних кліматично-рослинних

поясів. Крутизна схилів території Карпат впливає на пропорції між орними

землями, зеленими угіддями, багаторічними насадженнями і лісами.

Відмінності у висоті місцевості, відповідно і особливості ландшафту

(територіально-природного комплексу) створюють разом із тим нові

шанси для місцевих жителів у сфері несільськогосподарського розвитку,

зокрема існують великі можливості для розвитку туризму, рекреації та

надання оздоровчих послуг. Складність природних умов у горах істотно

обмежує можливості вибору форм та видів господарської діяльності,

негативно впливає на зайнятість горян. Це стало причиною низьких доходів

жителів гір, погіршення демографічної ситуації, зростання соціальної

напруженості, відтоку населення з гірських сіл та їх спустошення.

Необхідність зупинки цих явищ обумовлена не тільки загрозою втрати

«культурного а й економічними та екологічними причинами[