Вчем особенности сельскохозяйственного ландшафта?

Сельскохозяйственные ландшафты сельскохозяйственные ландшафты – наиболее распространенные среди  антропогенных комплексов. к ним относятся пашни, сады, плантации и сеяные луга, травяно-кустарниковые пастбища и луга антропогенного происхождения. выделяют три основных типа сельскохозяйственных ландшафтов: полевой, садовый, лугово-пастбищный. полевой тип ландшафта характеризуется ежегодной перепашкой почвенного слоя с внесением в него удобрений и созданием искусственных фитоценозов. если учесть, что общий объем пахового слоя составляет около 4 тыс. км, то его перепашка огромный, геологических масштабов, процесс по перемещению вещества. распашка оказывает большое влияние на все свойства почвенного плодородия, и пахотные почвы приобретают новые черты. при низкой агротехнике плодородие всех пахотных повы снижается, что особенно заметно на фоне естественных почв, отличающихся высоким плодородием. неотъемлемой частью полевого типа ландшафта являются  агрофитоценозы  (пашенные растительные сообщества) – закономерное сочетание культурных, сорнополевых видов, грибов и других растений, взаимосвязанных и взаимодействующих друг с другом и со свойственными им условиями обитания. также в посевах (агробиоценозах) отчетливо проявляются специфические особенности микроклимата, водного режима почв, животного мира. в садовом и пастбищно-луговом типах ландшафта агробиоценозы чертами, сближающими их с естественными биоценозами. полевые  ландшафты складываются из большого числа типов местности. многие из них представляют собой лишь вид того или иного семейства местностей, например плакорный черноземно-полевой или междуречный недренированный лугово-черноземный тип местности, но есть и такие, которые можно считать неоландшафтами. к числу последних относятся польдеры и орошаемые оазисы. садовый тип сельскохозяйственного ландшафта  включает сады, виноградники, плантации чая, кофейного дерева и других древесно-кустарниковых пород – многолетний тип культурных фитоценозов. обнаруживая известное сходство с лесокультурными комплексами, садовый тип сельскохозяйственного ландшафта существенно отличается от последних менее выраженной саморегуляцией и глубокой антропогенной перестройкой почвы, вызванной ее постоянной обработкой, внесением удобрений, поливом. как правило, почвы садов и виноградников - наиболее плодородные на общем зональном фоне естественных почв. ареал садового типа ландшафта более узкий по сравнению с полевым и лугово-пастбищным. он менее выдвинут на север (в южном полушарии на юг), отсутствует или строго ограничен в районах с резко континентальным климатом. по сравнению с полевым типом ландшафта садовый характеризуется более сложными условиями рельефа, так как сады нередко размещаются на крутых склонах. лугово-пастбищный тип ландшафта  известен в самых различных зонах – от субарктики с ее тундровыми и лесотундровыми оленьими пастбищами до  тропических саванн. существование лугов неопределенно долгое время поддерживается систематическим сенокошением и пастьбой скота. интенсивность последних и определяет в значительной мере конкретную ландшафтную структуру лугов. наиболее ценные в кормовом отношении пойменные луга составляют господствующую группу урочищ пойменного типа местности, куда помимо лугов включаются и урочища пойменных лесов, и низинные болота, и озера-старицы. суходольные луга образуются на различных типах местности. к лугово-пастбищному типу ландшафта помимо лугов относятся степные пастбища на последних стадиях дигрессии.  

Відповідь:

1.а) багатоукладність господарства;

б) низький рівень економічних показників (національного доходу);

в) аграрний характер економіки більшості країн;

г) різке розмежування в сільському господарстві товарно-експортного виробництва, натурального і дрібнотоварного господарства, яке обслуговує місцеві потреби;

г) поширення монокультури в сільському господарстві;

д) переважання у промисловому виробництві гірничодобувної промисловості;

е) збереження колоніального характеру в зовнішній торгівлі.

2.Рослинництво. Воно відіграє провідну роль. У ньому розрізняють два напрями: споживчий (натуральне) і експортний (товарне).Споживчий напрям переважає в Тропічній Африці, де в більшості країн зберігаються общинне (родоплемінне) землеволодіння, дрібне натуральне і напівнатуральне господарство, яке ведеться найвідсталішим вирубно-вогневе мотикове землеробство). Поряд з цим значну частину земель займають великі плантації, що поставляють продукцію на експорт. Там широко використовують найману працю.

Низький рівень розвитку сільського господарства, його екстенсивний характер пояснюються значною мірою складністю і відсталістю аграрних відносин. Африка посідає останнє місце в світі за використанням добрив.

3.Тваринництво. Тваринництво в Африці має екстенсивний характер: переважає відгінно-пасовищне, напівкочове і кочове скотарство.

Племена, які займаються скотарством, прагнуть збільшити поголів'я худоби, але це робиться в основному заради престижності, а не для збільшення продукції. Худоба непородна, до того ж частина її заражена хворобами. У Північній Африці молочна худоба нерідко використовується і як тяглова сила. У багатьох районах Африки розведенню свійської худоби перешкоджає муха цеце - переносник збудника хвороби нагана. Через те там розводять зебувидну велику рогату худобу, яка не піддається цьому захворюванню.

У Північній Африці (Марокко, Судан) переважає вівчарство, в пустинних районах розводять верблюдів. У всіх країнах скрізь (у містах і сільській місцевості) використовують ослів (1/4 поголів'я світу). Ця невибаглива тварина вірно служить людині: на ній їздять верхи, запрягають для перевезення вантажів, примушують качати воду тощо.

В останні роки майже в усіх країнах відкрито ветеринарні пункти, де худобі роблять щеплення, в тому числі і від захворювання сонною хворобою.

4.Промисло́вість — технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

5. -

6. Африка є третім за площею регіоном світу й займає 20,4 % поверхні суходолу. Його площа становить 30,3 млн км². Населення регіону неухильно зростає. За його кількістю Африка поступається лише Азії. Там проживає 1,25 млрд осіб, тобто понад 16,6 % населення світу. Разом з тим у регіоні виробляється лише 2,9% ВВП світу. Усі суверенні країни Африки є членами ООН.

7. -

8. Транспорт Південно-Африканської Республіки представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим)  і трубопровідним , у населених пунктах  та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 219 090 км² (25-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена з північного сходу на південний захід, анклав — держава Лесото; максимальна дистанція з півночі на південь — км, зі сходу на захід — км[2][3]. Географічне положення Південно-Африканської Республіки дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи навколо Африки між Америкою з Європою та Азією з Австралією[4].

Я ТОЧНО НЕ ЗНАЮ ЧИ ТАК...НАДІЮСЯ ЩО З ЧИМОСЬ ДО Пояснення:

1. Располагается в северной субарктической влажной географической зоне. Самая большая по площади ландшафтная зона России.

2. Климат суровый, зима продолжительная и холодная, в некоторых районах морозы дохоодят до 60 градусов. Лето теплое, но короткое. 

3. За длительную и холодную зиму почва глубоко промерзает, а весной оттаивает медленно. В некоторых зонах лежит слой вечной мерзлоты.

4. Лучше всего к условиям тайги при хвойные деревья. 

Например:

-ель

-сосна

-пихта

-кедр

-лиственница

5.Бурый медвндь, рысь, бурундук, куница, соболь, белка.