1)
32° - 24° = 8° — різниця довготи;
1° = 4 хв.
8 × 4 = 32 хв. — різниця в часі;
Львів знаходиться західніше Черкас, тому час в ньому буде меншим.
23 год. 40 хв. - 32 хв. = 23 год. 08 хв. — місцевий час у Львові.
Відповідь: місцевий час у Львові — 23 год. 08 хв.
2)
38° - 35° = 3° — різниця довготи;
1° = 4 хв.
3 × 4 = 12 хв. — різниця в часі;
Дніпро знаходиться західніше Макіївки, тому час в ньому буде меншим.
13 год. 45 хв. — 12 хв. = 13 год. 37 хв. — місцевий час у Дніпрі.
Відповідь: місцевий час у Дніпрі — 13 год. 37 хв.
3)
34° - 31° = 3° — різниця довготи;
1° = 4 хв.
3 × 4 = 12 хв. — різниця в часі;
Полтава знаходиться східніше Києва, тому час в ньому буде більшим
12 год. 13 хв. + 12 хв. = 12 год. 25 хв. — місцевий час у Полтаві.
Відповідь: місцевий час у Полтаві — 12 год. 25 хв.
Найбільшою тектонічною структурою, що лежить в основі території України, є давня Східноєвропейська платформа. Її фундамент складають докембрійські кристалічні породи (граніти, базальти, гнейси, кристалічні сланці, лабрадорити, кварцити). На платформі підноситься Український щит. Це одна з найдавніших ділянок земної кори в Європі. Кристалічний фундамент перекритий тут незначною (декілька десятків метрів) товщею осадових відкладів, а у багатьох місцях докембрійські породи виходять на земну поверхню. Щит смугою завширшки 250 км простягається майже на 1 000 км уздовж правого берега Дніпра і виходить до Азовського моря. Давніми глибинними розломами щит розбитий на великі блоки.
На західному схилі щита лежить Волино-Подільська плита. На ній глибина занурення кристалічного фундаменту під товщу осадових порід поступово зростає від десятків метрів (на півночі та сході) до 4 км (на південному заході). Особливо потужними там є відклади пісковиків і вапняків. У західній частині Східноєвропейської платформи плита переходить у Галицько-Волинську западину. Товща осадових порід (пісків, мергелів, крейди) наростає там до 6 км. На півдні платформи знаходиться Причорноморська западина, яка так само виповнена осадовими відкладами — від 1до 11 км (на шельфі Чорного моря).
Вздовж північно-східного кордону України в її межі заходить Воронезький кристалічний масив. Як і в щиті, кристалічний фундамент там близько підходить до поверхні, однак всюди перекритий товщею осадових порід у півкілометра і більше. Між Українським щитом і Воронезьким масивом простягається довга, вузька й глибока Дніпровсько-Донецька западина. Вона є однією з найглибших западин у межах всієї Східноєвропейської платформи. Западина виповнена осадовими породами, максимальна потужність яких сягає 20 км.
На крайньому сході нашої країни западина переходить у Донецьку складчасту споруду, яка утворилася на місці прогину земної кори. Там численні шари порід (пісковики, вапняки, гіпси, кам'яне вугілля та ін.) під час герцинської складчастої епохи були зім'яті у складки.
Крім Східноєвропейської давньої платформи у межі України заходять частини молодих платформ. Їх фундаментом слугують зруйновані складчасті споруди, що були утворені під час герцинської складчастої епохи. Західноєвропейська платформа вклинюється вузьким «язиком» на заході України і занурюється під товщу порід Передкарпатського прогину. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Криму, прилеглу до неї частину шельфу Чорного моря та більшість дна Азовського моря.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Назовите имена мореплавателей и путешественников в тексте дополнить его сведениями полученными из других источников знаний