Используя свои знания по заселения территории россии объясните особенности расселения этноса на ее территории

  Ещё с давних времён русские мореплаватели плавали по морям Северного Ледовитого океана.К 12 веку новгородцы уже освоили весь европейский Север,они плавали аж до Урала,освоили устья всех крупных рек,которые впадают в этот океан.

 В 15 веке  Коми вошла в состав Московского княжества.

 Также в 15 веке состоялся поход в Западную Сибирь.Была открыта самая высокая часть Урала,было открыто его направление с севера на юг.Затем началось освоение реки Иртыш,а к концу 15 века к началу 16 началось освоение территорий возле реки Обь.В это время русские доплыли до острова Новая Земля.

 Затем в 16 веке были завоевания русскими Казанского и Астраханского царства.После этого был поход Ермака Тимофеевича в Сибирь.

 В конце 16 века и в начале 17 была освоена Сибирь и Дальний Восток.В середине 17 века было исследовано южное побережье моря Лаптевых.В это же время были собраны сведения и об озере Байкал.

 В 1639 году Иван Москвитин первым вышел к Тихому океану.

 В 1648 году Семён Дежнёв через реку Колыму вышел к Тихому океану и открыл мыс,который позже назовут в его честь.

 В 1696 году Владимир Атласов дошёл до Камчатки и подробно описал этот край.

 С 1725 по 1743 года состоялись Первая и Вторая Камчатские экспедиции ,был открыт пролив между Азией и Америкой,были открыты Командорские острова,составлена подробная карта побережья Карского моря.

 В 18  веке состоялись арктические экспедиции,в результате которых были открыты Новосибирские острова,Новая Земля,Аляска,Алеутские острова.

 В 1913 году был открыт архипелаг Северная Земля.

Характерною особливістю етнічної історії України є формування багатоетнічного складу її населення. Воно на всіх етапах історичного розвитку вбирало іншоетнічні субстрати, однак механізм цього процесу у різні часові періоди був різним. Можна виділити три основних етапи формування національного складу. Перший із них, що стосується періоду існування археологічних культур, відтворює процес етнокультурної взаємодії, нерідко об'єднуючи полярні культури, скажімо, землеробську, скотарську, культуру осілих і культуру кочових племен.

Другий етап пов'язаний з Великим переселенням народів IV—IX ст. — гунів, готів, аварів, «аспарухових болгар» на Балкани і Закарпаття, угрів-мадярів у Дунайську низовину, норвезьких вікінгів-русів у Середню Наддніпрянщину. Велике переміщення народів, що проходило через територію України, залишило відмітини на її етнічному ґрунті. Вони виявилися або в мовних компонентах, у запозиченні деяких елементів матеріальної та духовної культури, або у поповненні слов'янсько-українського населення іншоетнічними субстратами. Ці субстрати стали складовими саме слов'янської етнічності, розчинившись у її системі, відносно рельєфніше відтінивши слов'янську спільність. Отже, з другим етапом пов'язані консолідаційні процеси слов'янства та етногенез українців.

Третій етап обіймає великий часовий діапазон — XII—XIX ст. і пов'язаний з колонізацією українських земель сусідніми державами — Великим князівством Литовським, Річчю Посполитою, Угорщиною й Австро-Угорщиною, Османською імперією, Кримським ханством, Румунією, Росією; а також з міграцією українського населення та іноземних колоністів. Пік цих процесів припав на XVIII—XIX ст., коли, власне, і сформувалася національна основа сучасного складу населення. Вона творилася на українському етнічному ґрунті, котрий тепер не стільки вбирав іншоетнічні субстрати, скільки створював умови для самостійного існування національних груп. Отже, склад населення України ставав не тільки багатоетнічним, а й багатонаціональним.

Очевидно, что здесь график будет основан на параболе.

Сейчас посмотрим, что будет при раскрытии модуля

\displaystyle |x-3| = \left \{ {{x-3,x>3} \atop {3-x, x<3}} \right.∣x−3∣={

3−x,x<3

x−3,x>3

Не стал рассматривать x=3x=3 , потому что он в знаменателе дроби.

При положительном раскрытии дробь равна 1, при отрицательном раскрытии дробь равна -1.

Итого имеем:

\displaystyle y=\left \{ {{x^2-6x+1+3, x>3} \atop {x^2-6x-1+3, x<3}} \right.y={

x

2

−6x−1+3,x<3

x

2

−6x+1+3,x>3

То есть \displaystyle y=\left \{ {{x^2-6x+4, x>3} \atop {x^2-6x+2, x<3}} \right.y={

x

2

−6x+2,x<3

x

2

−6x+4,x>3

Чтобы было удобно строить, выделим полный квадрат и увидим, что оба куска различаются лишь расположением по оси ОУ, а так та же парабола.

\displaystyle y=\left \{ {{x^2-6x+9-9+4=(x-3)^2-5, x>3} \atop {x^2-6x+9-9+2=(x-3)^2-7, x<3}} \right.y={

x

2

−6x+9−9+2=(x−3)

2

−7,x<3

x

2

−6x+9−9+4=(x−3)

2

−5,x>3

То есть оба куска смещены по оси ОХ на 3 единицы вправо, а смещение по ОУ зависит от самого куска: левый кусок (x<3)(x<3) смещен на 7 единиц вниз, а правый (x>3)(x>3) - на 5 единиц вниз.

Кстати, в x=3x=3 - разрыв, поэтому на графике будут две выколотые точки - слева и справа.

Сам график строится так:

Строятся полностью оба куска (довольно легко, по факту из новой точки - в 1-ом куске (3;-5), во 2-м (3;-7) строим самые параболы y=x^2y=x

2

, ну то есть мысленно представляем, что, например, точка (3;-5) является началом координат и от неё параболку шаблонную строим с заученной наизусть таблицей) и на каждом интервале остается только та часть, которая указана в системе.

Картинка 1 - два графика разным цветом

Картинка 2 - итоговый график, то есть после того, как ненужные части были убраны и был добавлен разрыв.