Написать сообщение страны . 7 класс.

 К государствам Балтии относятся Литва, Латвия, Эстония - три суверенных республики, образовавшихся в 1990г на месте бывших прибалтийских республик СССР.  Это небольшие по площади и численности населения страны, которые сразу же после провозглашения независимости взяли курс на интеграцию в общеевропейское  экономическое, политическое и культурное пространство и в настоящее время  входят в состав ЕС и НАТО.

          Природные ресурсы Эстонии более значительны, чем в других странах Прибалтики. Она располагает такими полезными ископаемыми, как сланцы, торф, фосфориты. Имеется сырьё для промышленности стройматериалов - пески, гравий, глины, известняки, доломиты. Есть месторождения минеральных вод и лечебных грязей. Горючие сланцы - очень ценное полезное ископаемое, используемое в качестве топлива, для получения сланцевого газа, как сырьё в химической промышленности. Запасы сланцев на северо-востоке республики - одни из крупнейших в мире, составляют 15 млрд. т.

           В Литве полезные ископаемые представлены строительными материалами, имеются небольшие запасы нефти. Добывается торф, минеральные воды и лечебные грязи.

           Недра Латвии бедны полезными ископаемыми. Имеются запасы  торфа и различных видов строительных материалов. Для развития курортного хозяйства используются сапропелевые и торфяные лечебные грязи, сероводородные минеральные воды. Крупнейшие латвийские бальнеологические курорты - Кемери, Яункемери, Балдоне.

Відповідь:

Степова зона займає південну і східну частину країни. Простягається з 3. на Сх. від нижньої течії Дунаю до пд. відрогів Середньоросійської височини майже на 1000 км. В межах зони розташовані Микол., Херсон., Дніпроп., Запорож., Донец., Луганська області, пд. частини Одес, Кіровогр. і Харків, областей і рівнинна частина АР Крим. Площа її 240 тис. км² (40 % тер. республіки). Серед інших зон України степова виділяється найбільшими тепловими ресурсами, самим тривалим вегетаційним періодом, найменшою зволоженістю, що обумовлює формування своєрідних степових ландшафтів. Річний радіаційний баланс 50-57 ккал/кв.см. Тривалість вегетаційного періоду 210—245 днів. Річна кількість опадів зменшується від 450 мм на Пн. до 300—350 мм на Пд., випаровуваність змінюється від 700—800 мм у пн. частині зони до 900—1000 мм — в південній. Коефіцієнт зволоження — 0,8-1,2. У зв'язку з недостатнім зволоженням в степовій зоні гідрографічна мережа розвинена слабо. Лісистість степової зони — 3 %. Орні землі становлять бл. 75 % всього зем. фонду степової зони. Значна посушливість території, часта повторюваність посух, суховіїв, пилових бур і засоленість ґрунтів, особливо в пд. смузі, — найбільш істотні з госп. точки зору негативні зональні риси природи. Тому осн. меліоративними заходами в зоні є штучне зрошення, полезахисні лісонасаджень, запобігання засоленню ґрунтів в умовах зрошення, меліорація засолених ґрунтів. За ландшафтним особливостям і умовами природокористування степову зону ділять на три підзони: північностепову, середньостепову і південностепову (сухостепову).

Пояснення:

1) Площа басейну ріки Дніпро 516300 км²

2) Дніпро бере початок в невеликому болоті Аксенінський мох на південному схилі Валдайської височини біля села Бочарово Смоленської області Росії

3) Чорне море, Дніпро-Бугський лиман

4) Живлення у Дніпра змішане: снігове, дощове в підземне. Близько 80% річного стоку річки формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале

5) Праві: Березина, Припинять, Тетерів, Рось, Інгулець

Ліві: Сож, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Оріль, Самара